Народні школи

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 08:53, 10 листопада 2009, створена Stary pes (обговореннявнесок) (Створена сторінка: =Енциклопедія Українознавства= <div style="background-color:#C6E2FF"> —«залізно» <p><b><Народні школи/b…)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Енциклопедія Українознавства

 —«залізно»

<Народні школи/b> (нижчі початкові школи), затальноосв. школи, приступні для дітей широких нар. мас; деякі Н. ш. є підготовними до сер. шкіл, ін. не дають цих прав. На укр. землях у Рос. Імперії Н. ш. за статутом з 1786 р. мали назви: малі школи з 2-річним і головні з 4-річним курсом навчання. До Н. ш. належали початкові школи різних відомств --- міністерські (казенні), церк. --- парафіяльні, приватні, недільні, а за статутом з 1864 і 1874 pp. --- і земські. Навчання в них тривало звич. З роки, а в міністерських двоклясових -- 5 pp. Докладніше див. ЕУ 1, стор. 921-24. </p> <p> На укр. землях під Австрією до Н. ш. можна зарахувати після шкільної реформи 1775-83 pp. нормальні, головні, тривіяльні й парафіяльні школи. У 1860-их pp. всі ці школи були реорганізовані на Н. ш. (нім. Volksschule, поль., - Szkola ludowa). Це були 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-клясні школи, залежно від числа учнів; час навчання 6-7 pp. Н. ш.в Галичині й Буковині були дещо інакше організовані в м., ніж у с.; вищий ступінь міськ. Н. ш. мав назву виділових шкіл. Подібні відносини існували на Закарпатті (закон 1868 p.), але тут частина Н. ш. була у віданні церкви (в Галичині й Буковині майже всі Н. ш. були держ.). Докладніше див. ЕУ 1, стор. 927-28, 932, 933. </p> <p> Лише в Галичині й на Буковині мовою навчання була укр., на Наддніпрянщині --- рос., на Закарпатті перев. угор. Про Н. ш. в роки укр. державности див. ЕУ 1, стор. 933-34. </p> <p> Н. ш, на укр. землях під Польщею дістали 1921 p. такий самий устрій, як і в усій Польщі, згодом на підставі закону з 11. 3. 1932 Н. ш. були 3-ступневі (1 ступінь --- перші 4 pp. навчання, 2 ступінь --- 5-6 pp., 3 ступінь 7 pp.). Докладніше див. ЕУ 1, стор. 943-46. На Закарпатті після його переходу до Чехо-Словаччини Н. ш. зазнали буйного розвитку (див. ЕУ 1, стор. 949), час навчання (з 1930) 8 pp.; Н. ш. вищого ступеня мали назву горожанських. Натомість. рівень Н. ш. на Буковині під рум. окупацією значно знизився через брак кваліфікованих учителів і примусове навчання чужою для укр. дітей рум. мовою (див. ЕУ 1, стор. 950). </p> <p> Предметами навчання в Н. ш. були: релігія, читання і писання, підстави математики, спів, рисунки, ручна праця, гімнастика, а у вищих клясах також географія, природознавство, історія і література; подекуди вчили й чужої мови. Про Н. ш. в УССР див. Початкове шкільництво. </p> <p> Р. М. </p>