Відмінності між версіями «Могила Петро»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: =Довідник з історії України= <div style="background-color:#BBFFFF"> <p><b>МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ</B> [31.12.1596 (10.…)
 
 
(Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
=Довідник з історії України=
+
<div style="background-color:#BBFFFF">[[Файл:DIU.png|200px|right]]
<div style="background-color:#BBFFFF">
+
 
<p><b>МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ</B>
+
<b>МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ</B> [31.12.1596 (10.1.1597)&ndash;1.(11).1.1647]&nbsp;&mdash; визначний український церковний і культурний діяч 17&nbsp;ст., Київський митрополит (з 1632, за ін. дан.,з 1633). Син Симеона М.&nbsp;&mdash; господаря Волощини (1601&ndash;07) і [http://uk.wikipedia.org/wiki/Молдавське_князівство Молдавського князівства] (1607&ndash;09). Вважається, що освіту здобув у [[Львівська братська школа|Львівській братській школі]], вивчав теологію у Паризькому ун-ті. Служив у польському королівському війську, брав участь у [http://uk.wikipedia.org/wiki/Цецорська_битва_1620 Цецорській битві 1620] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хотинська_війна Хотинській війні 1621]. В 1625 М. під впливом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Борецький_Іов І.&nbsp;Борецького] прийняв чернецтво. В 1627 М. було обрано архімандритом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Києво-Печерська_лавра Києво-Печерської Лаври]], а з 1632 (за ін.дан., 1633)&nbsp;&mdash; митрополитом Київським. Відстоював права Української Православної Церкви (на київських соборах 1628 і 1629) і в 1632 добився від короля. [[Владислав IV Ваза|Владислава&nbsp;IV Вази]] її легалізації в Україні (див. «[[Статті для заспокоєння руського народу]]»). В 1628&ndash;29 М. виступив одним з авторів проекту про створення українсько-білоруського патріархату поєднаного з Римом. Однак цей проект не зустрів підтримки ні серед українського суспільства (в першу чергу Запоріжжя), ні зі сторони Риму та Польщі. М. створив гурток вчених і культурних діячів, т. зв. Могилянський Атенеум ([http://uk.wikipedia.org/wiki/Косів_Сильвестр С.&nbsp;Косов], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кальнофойський_Атанасій А.&nbsp;Калнофойський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Земка_Тарасій Т.&nbsp;Земка], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Козловський-Трофимович_Ісая І.&nbsp;Козловський-Трофимович] та ін.), який під його керівництвом здійснив реформу церковного життя та опрацював проект «Православного ісповідання віри»&nbsp;&mdash; першого православного катехизису, який був прийнятий Собором православних церков у Києві 1640 і в Ясах 1641 та остаточно затверджений усіма східними Патріархами в 1643. У 1631 відкрив [[Лаврська школа|Лаврську школу]], яка в 1632 була об'єднана з [[Київська братська школа|Київської братською школою]] і в 1633 дістала назву Києво-Могилянська Колегія (з 1701&nbsp;&mdash; [[Києво-Могилянська Академія]]). Реставрував [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_Софійський_собор Софійський собор] і будинки Києво-Печерського монастиря, а в 1635 дав доручення розкопати, зруйновану татаро-монголами [http://uk.wikipedia.org/wiki/Десятинна_церква Десятинну церкву]. У 1640 за допомогою М. було засновано першу румунську школу&nbsp;&mdash; Слов'яно-Греко-Латинську Академію в Яссах, якою керував колишній ректор Києво-Могилянської Колегії [http://uk.wikipedia.org/wiki/Почаський_Софроній С.&nbsp;Почаський]. Сприяв письменникам і художникам. Відкрив друкарні в Довгому Полі (1635), чим відновив румунське книгодрукування і в Молдові у Яссах (1641). Помер у Києві, похований у Києво-Печерській Лаврі. М. автор ряду богословських творів&nbsp;&mdash; «Євангеліє Учительне» (1616), «Служебник» (1629,1639), «Хрест Христа Спасителя» (1632), «Анфологіон» (1636), «Євлогіон» («Требник Петра Могили»; 1646), числених полемічних праць і проповідей. За ініціативою і активною участю М. групою київських письменників був написаний один з кращих творів української полемічної літератури 17&nbsp;ст. трактат «Літос альбо Камінь...» (1644). Написаний польською мовою, вийшов під псевд. Євсевій Пимен (на думку деяких дослідників автором книги був сам М.)
[31.12.1596 (10.1.1597)&ndash;1.(11).1.1647]&nbsp;&mdash;
+
</div>
визначний український церковний і
+
 
культурний діяч 17 ст., Київський митрополит (з 1632, за ін. дан.,з 1633).  
+
;''Посилання на інші джерела на ту саму тему:''
Син Симеона М.&nbsp;&mdash; господаря Волощини
+
 
(1601&ndash;07) і Молдавського князівства (1607&ndash;09).
+
:*[ e-Енциклопедія історії України: <b></b>.]
Вважається, що освіту здобув у  
+
:*[http://cyclop.com.ua/content/view/1192/58/1/10/#27620 Юридична Енциклопедія: <b>Петро Могила</b>.]
[[Львівська братська школа|Львівській братській школі]],  
+
:*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Могила_Петро_Симеонович Вікіпедія: <b>Петро Могила</b>.]
вивчав теологію у Паризькому ун-ті. Служив у польському
+
:*[http://litopys.org.ua/fdm/fdm39.htm Філософська думка в Україні: <b>МОГИЛА Петро</b>.]
королівському війську, брав участь у Цецорській
+
 
битві 1620 і Хотинській війні 1621. В
+
[[Категорія:Персоналії]]
1625 М. під впливом  
+
[[Категорія:Священики]]
[[Йов Борецький|І.&nbsp;Борецького]]
+
[[Категорія:Митрополити]]
прийняв чернецтво. В 1627 М. було обрано архімандритом
+
[[Категорія:Меценати]]
[[Киево-Печерська Лавра|Киево-Печерської Лаври]],  
+
[[Категорія:Підтримка освіти]]
а з 1632 (за ін.дан.,
+
[[Категорія:Підтримка видавництва]]
1633)&nbsp;&mdash; митрополитом Київським. Відстоював права Української
+
[[Категорія:Підтримка науки]]
Православної Церкви (на київських соборах
+
1628 і 1629) і в 1632 добився від короля.
+
[[Владислав IV Ваза|Владислава&nbsp;IV Вази]]  
+
її легалізації в Україні (див.
+
«[[Статті для заспокоєння руського народу]]»).
+
В 1628&ndash;29 М. виступив одним з авторів проекту про створення українсько-білоруського
+
патріархату поєднаного з Римом. Однак цей проект не зустрів підтримки ні серед
+
українського суспільства (в першу чергу Запоріжжя), ні зі сторони Риму та Польщі. М.
+
створив гурток вчених і культурних діячів,
+
т. зв.
+
Могилянський Атенеум
+
([[Сільвестр Косов|С.&nbsp;Косов]],
+
[[Атанасій Калнофойський|А.&nbsp;Калнофойський]],
+
Т.&nbsp;Земка, І.&nbsp;Козловський-Трофимович
+
та ін.), який під його керівництвом здійснив
+
реформу церковного життя та опрацював
+
проект «Православного ісповідання
+
віри»&nbsp;&mdash; першого православного катехизису,
+
який був прийнятий Собором православних
+
церков у Києві 1640 і в Ясах
+
1641 та остаточно затверджений усіма
+
східними Патріархами в 1643. У 1631 відкрив  
+
[[Лаврська школа|Лаврську школу]], яка в 1632 була об'єднана з  
+
[[Київська братська школа|Київської братською школою]] і в 1633 дістала назву  
+
Києво-Могилянська Колегія (з 1701&nbsp;&mdash; [[Киево-Могилянська Академія]]). Реставрував
+
Софійський собор і будинки Києво-Печерського
+
монастиря, а в 1635 дав доручення розкопати,
+
зруйновану татаро-монголами Десятинну
+
церкву. У 1640 за допомогою М. було засновано
+
першу румунську школу&nbsp;&mdash; Слов'яно-Греко-Латинську
+
Академію в Яссах, якою керував колишній
+
ректор Києво-Могилянської Колегії С.&nbsp;Почаський.
+
Сприяв письменникам і художникам. Відкрив
+
друкарні в Довгому Полі (1635), чим відновив
+
румунське книгодрукування і в Молдові у
+
Яссах (1641). Помер у Києві, похований у Києво-Печерській
+
Лаврі. М, автор ряду богословських творів&nbsp;&mdash;
+
«Євангеліє Учительне» (1616), «Служебник»
+
(1629,1639), «Хрест Христа Спасителя» (1632), «Анфологіон»
+
(1636), «Євлогіон» («Требник Петра Могили»;
+
1646), числених полемічних праць і проповідей.
+
За ініціативою і активною участю М. групою
+
київських письменників був написаний один
+
з кращих творів української полемічної
+
літератури 17&nbsp;ст. трактат «Літос альбо
+
Камінь...» (1644). Написаний польською мовою,
+
вийшов під псевд. Євсевій Пимен  
+
(на думку деяких дослідників автором
+
книги був сам М.).
+
</P>
+

Поточна версія на 22:20, 13 лютого 2011

DIU.png

МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ [31.12.1596 (10.1.1597)–1.(11).1.1647] — визначний український церковний і культурний діяч 17 ст., Київський митрополит (з 1632, за ін. дан.,з 1633). Син Симеона М. — господаря Волощини (1601–07) і Молдавського князівства (1607–09). Вважається, що освіту здобув у Львівській братській школі, вивчав теологію у Паризькому ун-ті. Служив у польському королівському війську, брав участь у Цецорській битві 1620 і Хотинській війні 1621. В 1625 М. під впливом І. Борецького прийняв чернецтво. В 1627 М. було обрано архімандритом Києво-Печерської Лаври], а з 1632 (за ін.дан., 1633) — митрополитом Київським. Відстоював права Української Православної Церкви (на київських соборах 1628 і 1629) і в 1632 добився від короля. Владислава IV Вази її легалізації в Україні (див. «Статті для заспокоєння руського народу»). В 1628–29 М. виступив одним з авторів проекту про створення українсько-білоруського патріархату поєднаного з Римом. Однак цей проект не зустрів підтримки ні серед українського суспільства (в першу чергу Запоріжжя), ні зі сторони Риму та Польщі. М. створив гурток вчених і культурних діячів, т. зв. Могилянський Атенеум (С. Косов, А. Калнофойський, Т. Земка, І. Козловський-Трофимович та ін.), який під його керівництвом здійснив реформу церковного життя та опрацював проект «Православного ісповідання віри» — першого православного катехизису, який був прийнятий Собором православних церков у Києві 1640 і в Ясах 1641 та остаточно затверджений усіма східними Патріархами в 1643. У 1631 відкрив Лаврську школу, яка в 1632 була об'єднана з Київської братською школою і в 1633 дістала назву Києво-Могилянська Колегія (з 1701 — Києво-Могилянська Академія). Реставрував Софійський собор і будинки Києво-Печерського монастиря, а в 1635 дав доручення розкопати, зруйновану татаро-монголами Десятинну церкву. У 1640 за допомогою М. було засновано першу румунську школу — Слов'яно-Греко-Латинську Академію в Яссах, якою керував колишній ректор Києво-Могилянської Колегії С. Почаський. Сприяв письменникам і художникам. Відкрив друкарні в Довгому Полі (1635), чим відновив румунське книгодрукування і в Молдові у Яссах (1641). Помер у Києві, похований у Києво-Печерській Лаврі. М. автор ряду богословських творів — «Євангеліє Учительне» (1616), «Служебник» (1629,1639), «Хрест Христа Спасителя» (1632), «Анфологіон» (1636), «Євлогіон» («Требник Петра Могили»; 1646), числених полемічних праць і проповідей. За ініціативою і активною участю М. групою київських письменників був написаний один з кращих творів української полемічної літератури 17 ст. трактат «Літос альбо Камінь...» (1644). Написаний польською мовою, вийшов під псевд. Євсевій Пимен (на думку деяких дослідників автором книги був сам М.)

Посилання на інші джерела на ту саму тему: