Відмінності між версіями «Лаврівський Юліян»
Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
м (Захист на Юліян Лаврівський встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
<div style="background-color:#C6E2FF"> | <div style="background-color:#C6E2FF"> | ||
<p><b>Лаврівський</b> Юліян (1821–73), суддя, культ. і політ. діяч-народовець, 1848 чл. «[[Руський Собор|Руського Собору]]» «[[Собор руських учених|Собору руських учених]]» (гол. правничої комісії), засновник і довголітній гол. «[[Руська Бесіда|Руської Бесіди]]» (1861) і її театру (1864), гол. т-ва «[[Просвіта]]» (1870–73), посол до гал. сойму (з 1861) і його віцемаршал (з 1870). Речник угодової політики з поляками, відстоював рівноправність українців у всіх ділянках держ. життя і крайової адміністрації, засновник народовецької газ. «[[Основа]]» (1870–71), переклав на укр. мову австр. цивільний кодекс. | <p><b>Лаврівський</b> Юліян (1821–73), суддя, культ. і політ. діяч-народовець, 1848 чл. «[[Руський Собор|Руського Собору]]» «[[Собор руських учених|Собору руських учених]]» (гол. правничої комісії), засновник і довголітній гол. «[[Руська Бесіда|Руської Бесіди]]» (1861) і її театру (1864), гол. т-ва «[[Просвіта]]» (1870–73), посол до гал. сойму (з 1861) і його віцемаршал (з 1870). Речник угодової політики з поляками, відстоював рівноправність українців у всіх ділянках держ. життя і крайової адміністрації, засновник народовецької газ. «[[Основа]]» (1870–71), переклав на укр. мову австр. цивільний кодекс. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Персоналії]] | ||
| + | [[Категорія:Громадський діячі]] | ||
| + | [[Категорія:Культурно-освітні діячі]] | ||
| + | [[Категорія:Члени культурно-освітніх товариств]] | ||
| + | [[Категорія:Правники]] | ||
Версія за 13:16, 29 квітня 2010
Енциклопедія Українознавства
Лаврівський Юліян (1821–73), суддя, культ. і політ. діяч-народовець, 1848 чл. «Руського Собору» «Собору руських учених» (гол. правничої комісії), засновник і довголітній гол. «Руської Бесіди» (1861) і її театру (1864), гол. т-ва «Просвіта» (1870–73), посол до гал. сойму (з 1861) і його віцемаршал (з 1870). Речник угодової політики з поляками, відстоював рівноправність українців у всіх ділянках держ. життя і крайової адміністрації, засновник народовецької газ. «Основа» (1870–71), переклав на укр. мову австр. цивільний кодекс.
