Відмінності між версіями «Корецький-Сатановський»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
м (Захист на Корецький-Сатановський встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково)))
Рядок 23: Рядок 23:
 
       бл. 7 500 тис. статей. Церковнослов'ян. реєстр його базується
 
       бл. 7 500 тис. статей. Церковнослов'ян. реєстр його базується
 
       на матеріалі словника  
 
       на матеріалі словника  
       [[Памва Беринда|Памва Беринди]].  
+
       [[Памво Беринда|Памва Беринди]].  
 
       Частину генетично загальнослов'ян. вокабул взято з польс.-лат. словника
 
       Частину генетично загальнослов'ян. вокабул взято з польс.-лат. словника
 
       Г. Кнапського (Краків, 1621). До реєстру введено також укр.
 
       Г. Кнапського (Краків, 1621). До реєстру введено також укр.

Версія за 22:00, 14 грудня 2009

Українська мова. Енциклопедія

КОРЕЦЬКИЙ-САТАНОВСЬКИЙ (Теодорович) Арсеній (кін. 16 або поч. 17 ст., містечко Сатанів, тепер смт Городоцького р-ну Хмельн. обл. — після 1653)  — укр. лексикограф, педагог, перекладач. Можливо, навч. у Львів. або Київ. братській школах. Чернець. Викладав у Київ. колегіумі церковнослов'ян. або лат. мову. У Москві, куди приїхав 1649 для виправлення церк. книг разом із Єпіфанієм Славинецьким, завершив укладання «Лексикона словено-латинського» (1650), мабуть, розпочате в Києві. Перекладав із лат. мови. Влітку 1653 К.-С. заслано до Сійського монастиря (на Архангельщині). Дальша його доля невідома. «Лексикон словено-латинський»  — церковнослов'ян.-лат. словник, посібник для навчання й перекладів. К.-С. склав реєстр словника і зробив переклад, а Єпіфаній Славинецький брав участь у доповненні й редагуванні перекладної частини. Праця залишилася в рукопису. У словнику бл. 7 500 тис. статей. Церковнослов'ян. реєстр його базується на матеріалі словника Памва Беринди. Частину генетично загальнослов'ян. вокабул взято з польс.-лат. словника Г. Кнапського (Краків, 1621). До реєстру введено також укр. слова з живого мовлення (напр., голота, штаны). Праця — цінне джерело для вивчення історії укр. мови. Вона відіграла помітну роль в історії вітчизн. й зарубіж. лексикографії.

Літ.:

  • «Лексикон латинський» Є. Славинецького. «Лексикон словено-латинський» Є. Славинецького та А. Корецького-Сатановського. К., 1973.

В. В. Німчук.