<b>Державне Видавництво України (ДВУ)</b>, одне з найбільших сов. в-в на Україні, засноване 1919 в Харкові як Держвидав. В 20~их&nbsp;рр. під впливом редакторів в-ва, між якими були [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 М.&nbsp;Хвильовий], [Любченко Аркадій Панасович А.&nbsp;Любченко] й ін., та керівників-прихильників курсу українізації, як [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пилипенко_Сергій С.&nbsp;Пилипенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Войцехівський_Юрій Ю.&nbsp;Войцехівський], відіграло чималу ролю, видаючи дедалі більше книжок укр. мовою,  зокрема  підручників  і  творів красного  письменства,  між  ними  серії клясиків укр.  літератури,  твори сучасних письменників  і перекладні з  зах.-евр.  мов  (див.  Перекладна  література). ДВУ притягало до співпраці велике число  кваліфікованих  авторів,  редакторів, рецензентів і перекладачів. У секторі періодичних видань виходили  журнали: «Червоний  Шлях», «Життя й Революція»,  «Літ. Ярмарок»,  «Гарт», «Нова Ґенерація» і «Плуг». Наявність кваліфікованого літ. редакторату, очоленого В.&nbsp;Щербаненком,  вплинула на те,  що видання ДВУ відіграли чималу ролю в ширенні нормалізації укр. літ. мови в дусі [[ВУАН]]. В 1930, з поч. гострішого натиску на укр.  культ, процес,  ДВУ було перетворене на Державне Видавниче Об'єднання, що  керувало специфікованими в-вами, які, після чисток і реформ 1931 —38&nbsp;рр., перетворилися  на мережу нинішніх держ. в-в (див. Видавництва).