Гумецька Лукія

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 12:00, 27 квітня 2010, створена Victor Kubai (обговореннявнесок) (перейменував «Лукія Гумецька» на «Гумецька Лукія»)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Українська мова. Енциклопедія

ГУМЕЦЬКА Лукія Лукіянівна (18.1 1901, с. Лівча, тепер Жешувського воєв., Польща — 24.11988, Львів) — укр. мовознавець-славіст, доктор фі-лол. наук з 1957, професор з 1962. Закін. 1928 Ін-т франц. мови і л-ри у м. Тур (Франція), 1929 - Львів, ун-т. З 1931 по 1944 — на пед. роботі. Протягом 1945—65 працювала в системі АН УРСР - спочатку у Львів. відділі Ін-ту мовознавства, а з 1951 — в Ін-ті сусп. наук (Львів), де 1956-71 завідувала відділом мовознавства. Утворила перший в Україні осередок істориків-лексикографів львів. ономастичної школи. Праці з історії укр. мови, укр. та слов'ян, лексикології і лексикографії, слов'ян, словотвору та ономастики: «Нариси з історії української мови» (1952), «Нарис словотворчої системи української актової мови ХIV—XV ст.» (1958), «Питання стандартизації слов'янських писемно-літературних мов стародавньої доби» (1968), «До історії українсько-польських мовних зв'язків» (1969), «З історії лексикології української мови» (1979), «Народні форми хрещених імен в українській мові ХIV—XV ст.» (1985) та ін. Г. — співукладач і відп. редактор «Польсько-українського словника» (т. 1—2, 1958—60), керівник автор, колективу і голова редколегії «Словника староукраїнської мови ХIV-ХV ст.» (т. 1-2, 1977-78; премія ім. І. Я. Франка, 1981).

Літ.
  • Вальо М. А., Войтів Г. В. Лукія Лук'янівна Гумецька. Бібліогр. покажчик. Л., 1981
  • Закревська Я., Лесів М. Професор Лукія Гумецька (1901-1988). «Наше слово», 1989, № 8
  • Укр. істор. та діалектна лексика. 36. наук. праць. Присвячується 95-річчю від дня нар. проф. Лукії Гумецької. в. 2. К., 1995.
Я. В. Закревська
Посилання на інші джерела на ту саму тему: