Головні школи

Енциклопедія Українознавства

Головні школи, 4-клясні нар. школи (з 4 учителями), створені 1776 р. в більших містах Галичини й Буковини. Закінчення Г. ш., після відбуття практики, давало право викладати в тривіяльних школах. Навчання провадилося нім., згодом і поль. мовою. З укр. мовою навчання (введеною пізніше) була лише окружна школа Василіян у Лаврові (1789-1911), яка випустила бл. 7 000 укр. молоді. Після реорганізації 1863 р. міськ. нар. шкіл на 7-клясні (див. Виділові школи) назва Г. ш. перестала вживатися.

На Україні в межах Рос. Імперії Г. ш. («главные народные училища») були відкриті 1786 р. в Києві, Чернігові, Полтаві, Катеринославі, Новгороді-Сіверському та ін. з метою ширити русифікацію. Навчання, яке тривало в Г. ш. 4 pp., відповідало рівневі нижчих кляс пізніших гімназій. Після 1804 р. Г. ш. були перетворені на 4-річні гімназії.