Возняк Михайло

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 21:27, 27 квітня 2010, створена Victor Kubai (обговореннявнесок) (перейменував «Михайло Возняк» на «Возняк Михайло»)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Українська мова. Енциклопедія

ВОЗНЯК Михайло Степанович (3.Х 1881, с. Вільки-Мазовецькі, тепер с. Водиця Львів, обл. — 20.ХІ 1954, Львів)  — укр. літературознавець і мовознавець, академік АН УРСР з 1929. Закін. 1908 філос. ф-т Львів, ун-ту. В 1908-14 вчителював у Львові. В 1920-39 працював у редакціях журналів «Вікна», «Культура» та ін. З 1939  — професор, з 1944  — зав. кафедри укр. л-ри Львів. ун-ту, з 1951  — зав. відділу укр. л-ри Ін-ту сусп. наук АН України у Львові. Автор праць з історії давнього укр.письменства («Матеріали до історії української пісні і вірші. Тексти й замітки», т. 1-3, 1913-25; «Початки української комедії. 1619-1819», 1919; «Історія української літератури», т. 1-3, 1920-24), про життя і творчість письменників 19  — поч. 20 ст. (І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, Л. Боровиковського, М. Шашкевича, Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького, П. Грабовського, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стефаника), з фольклору, історії укр. театру, міжслов'ян. культур, взаємин, мовознавства, історії правопису, про підручники з граматики в Галичині («Причинки до студій над писаннями Лаврентія Зизанія», 1908; «Філологічні праці Івана Могильницького», 1910; «Галицькі граматики української мови першої половини XIX в.», 1911; «Граматика Лаврентія Зизанія 1596 р.», 1911; «Перша редакція „Розправи о язиці южнорускім і єго наречіях" Якова Головацького», 1914; «Уривок граматики давньої церковнослов'янської мови в порівнянні з українською», 1924; «Український правопис із словничком», 1929; «З приводу фотокопії „Русалки Дністрової"», опубл. 1984). Особливо вагомим є внесок В. у вивчення біографії і творчості І. Франка. Він започаткував новий розділ у франкознавстві  — вивчення світогляду І. Франка. Опубл. ряд недрукованих творів І. Франка, підготував і видав «Листування І. Франка і М. Драгоманова» (1928), реконструював твори «Лель і Полель», «Не спитавши броду», «Іригація» тощо. Упорядник кн. «Українські народні казки» (т. 1-3, 1946-48). Вивчав історію укр. журналістики.

Літ.:

  • Пачовський Т. І., Шуст Я. І. Праці М. С. Возняка про життя і творчість І. Франка. Бібліогр. покажчик. В кн.: Іван Франко. Статті і мат-ли, зб. 5. Л., 1956;
  • Нечиталюк М. Ф. Невтомний трудівник науки. «Жовтень», 1959, №11
  • Гонтар П. [та ін.]. Вчений каменярської снаги. «Укр. літературознавство», 1981
  • Вальо М. А. Академік М. С. Возняк і книга. В кн.: Формування і використання бібліот. фондів. К., 1984

З. Т. Франко

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: .