Відмінності між версіями «Верхратський Іван»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 22: Рядок 22:
 
[[Категорія:Мовознавці]]  
 
[[Категорія:Мовознавці]]  
 
[[Категорія:Діялектологи]]  
 
[[Категорія:Діялектологи]]  
[[Категорія:Термінологи]]  
+
[[Категорія:Термінознавці]]
 
[[Категорія:Лексикографи]]
 
[[Категорія:Лексикографи]]
 
[[Категорія:Перекладачі]]
 
[[Категорія:Перекладачі]]

Поточна версія на 11:57, 26 квітня 2010

Українська мова. Енциклопедія

ВЕРХРАТСЬКИЙ Іван Григорович (псевд. — Гороховський Любарт, Співомир Любарт, Лосун, Подоляк, Щипавка та ін,; 24.IV 1846, с. Більче, тепер Більче-Золоте Борщівського р-ну Терноп. обл.  — 29.XI 1919, Львів)  — укр. фідолог, природознавець, педагог, письменник, д. чл. НТШ. Закін. 1868 природниче відділення філос. ф-ту Львів. ун-ту, 1874  — природничі курси у Кракові. Був першим головою математично-природничо-медичної секції НТШ, редактором її «Збірника» (1897-1919). У 1880 видавав літ.-наук. журн. «Денница» народов. напряму. Вчителював у гімназіях Дрогобича, Станіслава (тепер Івано-Франківськ), Львова. Автор праць з діалектології («Говір замішанців», 1894; «Знадоби до пізнання угро-руських говорів», в. 1, 1899; в. 2, 1901; «Про говір галицьких лемків», 1902; «Про говір долівський», 1906; «Дещо до говору буковинсько-руського», 1908; «Про говір батюків», 1912 та ін.). Дослідження укр. діалектів В. здійснив у вигляді моногр. описів, подавши докладний аналіз усіх структур, рівнів говорів з додатками регіон, словників переважно диференц. типу; в описах діал. фонетики застосував етимол. принцип. Вивчав питання нормування літ. мови, правопису («В справі народного язика», 1873; «Замітки про взаємини руського язика і народної літератури», 1880; «У справі язиковій і декотрі замітки про книжки для українського люду»). Опубл. статті «"Замітки язикові", друковані у газ. "Руслан"» (1909, 1912), «Неможливі пуризми» (1913) та ін. В. написав ряд перших шкільних україномов. підручників із зоології, ботаніки (1873-1922, 6 видань), мінералогії (1898). Заклав основи укр. наук. термінології з природознавства, при цьому широко використовував лексику нар. говорів («Початки до уложення номенклатури й термінології природописної, народної», в. 1-6, 1864-79; «Нові знадоби номенклатури і термінології природописної, народної, збирані між людом», 1908), готував матеріали до словника укр. мови («Знадоби до словаря южноруського», 1877). Виступав з лірич. і сатир, творами (збірки «Стрижок», «Тріолети», «Байки, приказки і повістки», всі — 1876). Перекладав твори польс. письменників, зокрема Ю. Словацького.

Літ.:

  • Москаленко А. А. Нарис історії укр. діалектології. О., 1961.
  • Москаленко А. А. Нарис історії укр. лексикографії. К., 1961.
  • Худаш М. Г. Верхратский Иван Григорьевич. В кн.: Булахов М. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 3. Минск, 1978
  • Бевзенко С. П. Історія укр. мовознавства: Історія вивчення укр. мови. К., 1990.
П. Ю. Гриценко

Посилання на інші джерела на ту саму тему: