Відмінності між версіями «Братство Тарасівців»
м (Захист на Братство Тарасівців встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
<b>Тарасівці</b>, Братство (Братерство) Тарасівців, таємна орг-ція «свідомих українців», речників укр. нац. активізму з самостійницькими тенденціями (на відміну від несвідомого малоросійства й аполітичного «[[Українофільство|українофільства]]»). Засноване влітку 1891 (дехто подає 1892) під час відвідин могили [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] б. Канева. До засновників Т. належали: [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Borovyk_V&abcvar=2&bbcvar=18 В. Боровик], [[Борис Грінченко|Б. Грінченко]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD І. Липа], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Міхновський_Микола М. Міхновський]. Крім культ, діяльности (поширення укр. мови в родині, установах, школах, навчання дітей укр. грамоти, доповідей, культивування ідей Шевченка), Т. висунули політ, постуляти визволення укр. нації з-під рос. панування, повної автономії для всіх народів [[РІ|Рос. Імперії]] та соц. справедливости. Т. розвинули працю серед студентства, шкільної молоді, селянства і робітництва. Спершу осередком Т. був Харків (до літа 1893, коли заарештовано чл. Братства), згодом Київ; менші осередки: Одеса, Полтава, Лубні. До діячів Т. належали, крім вищеназваних: [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Borzhkovskyj_V&abcvar=2&bbcvar=18 В. Боржковський], [[Микола Дмитрієв|М. Дмитріев]], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kononenko_M_S&abcvar=14&bbcvar=18 М. Кононенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Коцюбинський_Михайло М. Коцюбинський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Самійленко_Володимир В. Самійленко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C В. Совачів], В. Степаненко, [[Євген Тимченко|Є. Тимченко]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Черняхівський_Олександр О. Черняхівський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шемет_Володимир В. Шемет] та ін. Ідеологічні основи Т. виготував І. Липа (проголошені у Харкові на Шевченківських поминках у лютому 1893); дещо доповнені, вони були анонімно надруковані в ж. «Правда» (квітень 1893) п. н. «Profession de foi молодих українців». Ідеї Т. були пропаговані Вартовим (Б. Грінченком) у «Листах з Наддніпрянської України» та М. Коцюбинським у казці-алегорії «Хо». | <b>Тарасівці</b>, Братство (Братерство) Тарасівців, таємна орг-ція «свідомих українців», речників укр. нац. активізму з самостійницькими тенденціями (на відміну від несвідомого малоросійства й аполітичного «[[Українофільство|українофільства]]»). Засноване влітку 1891 (дехто подає 1892) під час відвідин могили [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] б. Канева. До засновників Т. належали: [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Borovyk_V&abcvar=2&bbcvar=18 В. Боровик], [[Борис Грінченко|Б. Грінченко]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD І. Липа], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Міхновський_Микола М. Міхновський]. Крім культ, діяльности (поширення укр. мови в родині, установах, школах, навчання дітей укр. грамоти, доповідей, культивування ідей Шевченка), Т. висунули політ, постуляти визволення укр. нації з-під рос. панування, повної автономії для всіх народів [[РІ|Рос. Імперії]] та соц. справедливости. Т. розвинули працю серед студентства, шкільної молоді, селянства і робітництва. Спершу осередком Т. був Харків (до літа 1893, коли заарештовано чл. Братства), згодом Київ; менші осередки: Одеса, Полтава, Лубні. До діячів Т. належали, крім вищеназваних: [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Borzhkovskyj_V&abcvar=2&bbcvar=18 В. Боржковський], [[Микола Дмитрієв|М. Дмитріев]], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kononenko_M_S&abcvar=14&bbcvar=18 М. Кононенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Коцюбинський_Михайло М. Коцюбинський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Самійленко_Володимир В. Самійленко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C В. Совачів], В. Степаненко, [[Євген Тимченко|Є. Тимченко]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Черняхівський_Олександр О. Черняхівський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шемет_Володимир В. Шемет] та ін. Ідеологічні основи Т. виготував І. Липа (проголошені у Харкові на Шевченківських поминках у лютому 1893); дещо доповнені, вони були анонімно надруковані в ж. «Правда» (квітень 1893) п. н. «Profession de foi молодих українців». Ідеї Т. були пропаговані Вартовим (Б. Грінченком) у «Листах з Наддніпрянської України» та М. Коцюбинським у казці-алегорії «Хо». | ||
| − | Т. діяли до 1898. Під впливом ідей Т. Стара Громада перетворилася 1897 на більш політ. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%A3%D0%91%D0%94%D0%9E Заг. Укр. Безпартійну Дем. Орг-цію], а молодше покоління створило 1900 [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%A3%D0%9F РУП]. | + | Т. діяли до 1898. Під впливом ідей Т. Стара [[Громади|Громада]] перетворилася 1897 на більш політ. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%A3%D0%91%D0%94%D0%9E Заг. Укр. Безпартійну Дем. Орг-цію], а молодше покоління створило 1900 [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%A3%D0%9F РУП]. |
;Література: | ;Література: | ||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
А. Ж. | А. Ж. | ||
| + | </div> | ||
| + | |||
| + | ;''Посилання на інші джерела на ту саму тему:'' | ||
| + | |||
| + | :*[ e-Енциклопедія історії України: <b></b>.] | ||
| + | :*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2 Вікіпедія: <b>Братство тарасівців</b>.] | ||
Версія за 21:15, 18 лютого 2010
Енциклопедія Українознавства
Тарасівці, Братство (Братерство) Тарасівців, таємна орг-ція «свідомих українців», речників укр. нац. активізму з самостійницькими тенденціями (на відміну від несвідомого малоросійства й аполітичного «українофільства»). Засноване влітку 1891 (дехто подає 1892) під час відвідин могили Тараса Шевченка б. Канева. До засновників Т. належали: В. Боровик, Б. Грінченко, І. Липа, М. Міхновський. Крім культ, діяльности (поширення укр. мови в родині, установах, школах, навчання дітей укр. грамоти, доповідей, культивування ідей Шевченка), Т. висунули політ, постуляти визволення укр. нації з-під рос. панування, повної автономії для всіх народів Рос. Імперії та соц. справедливости. Т. розвинули працю серед студентства, шкільної молоді, селянства і робітництва. Спершу осередком Т. був Харків (до літа 1893, коли заарештовано чл. Братства), згодом Київ; менші осередки: Одеса, Полтава, Лубні. До діячів Т. належали, крім вищеназваних: В. Боржковський, М. Дмитріев, М. Кононенко, М. Коцюбинський, В. Самійленко, В. Совачів, В. Степаненко, Є. Тимченко, О. Черняхівський, В. Шемет та ін. Ідеологічні основи Т. виготував І. Липа (проголошені у Харкові на Шевченківських поминках у лютому 1893); дещо доповнені, вони були анонімно надруковані в ж. «Правда» (квітень 1893) п. н. «Profession de foi молодих українців». Ідеї Т. були пропаговані Вартовим (Б. Грінченком) у «Листах з Наддніпрянської України» та М. Коцюбинським у казці-алегорії «Хо».
Т. діяли до 1898. Під впливом ідей Т. Стара Громада перетворилася 1897 на більш політ. Заг. Укр. Безпартійну Дем. Орг-цію, а молодше покоління створило 1900 РУП.
- Література
-
- Липа І. Тарасівці. Письмо з Просвіти, ч. 11—12. Л. 1922
- Самійленко В. З укр. життя в Києві в 80 рр. XIX ст. Нова Україна, ч. 1—2. Прага 1923
- Козуб С. Коцюбинський у Братерстві Тарасівців. Твори Коцюбинського, т. 7. X.—К. 1930—31
- В. В. 45-ліття Тараеівців. Літопис Червоної Калини, ч. 1—2. Л. 1936
- Жук А. Братерство Тарасівців. Укр. Вісник, ч. 15. Берлін 1943.
А. Ж.
- Посилання на інші джерела на ту саму тему:
- [ e-Енциклопедія історії України: .]
- Вікіпедія: Братство тарасівців.
