Сірополко Степан

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 01:17, 14 лютого 2011, створена Victor Kubai (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
right Сірополко Степан (1872—1959), видатний педагог і бібліолог, родом з Прилуки (Полтавщина). По закінченні Моск. Ун-ту працівник нар. освіти у Моск. губ., активний в укр. громаді в Москві, співр. ж. «Украинская Жизнь». З 1917 на Україні: керівник нар. шкільництва у Києві, дорадник у справах освіти при Ген. Секретаріаті, деякий час товариш мін. нар. освіти; один з творців нового укр. шкільництва і співр. П. Холодного в опрацюванні пляну «єдиної школи». На еміґрації в Польщі, згодом у Празі: проф. Укр. Високого Пед. Ін-ту ім. М. Драгоманова (1925— 32) і Укр. Техн.-Госп. Ін-ту в Подебрадах, організатор і гол. Укр. Т-ва Прихильників Книги та ред. його органу «Книголюб», організатор і гол. Укр. Пед. Т-ва в Празі, довголітній гол. Союзу Укр. Журналістів і Письм. на чужині, чл. Укр. Іст.-Філол. Т-ва; почесний чл. т-ва «Просвіта» у Львові. Праці і ст., гол. на пед. теми у фахових і заг. укр. та чужинецьких журн. Окремо вийшли: «Взірцевий каталог шкільної і нар. бібліотеки» (1918), «Нар. бібліотеки» (1919), «Завдання школи» (1919), «Короткий курс бібліотекарства» (1924), «Школознавство» (1926), «Нар. освіта на Сов. Україні» (1934), «Історія освіти на Україні» (1937) та ін.