Цертєлєв Н. «Словарь малороссійскаго языка»

Цертєлєв Н. «Словарь малороссійскаго языка» // «Опыт собранія старинных малороссійскихъ пѣсней» — Санктпетербургъ: Въ тип. Карла Крайя, 1819. - 64 с. - Словник: с. 59-64.

Рецензії:

Горецький П. Й. Історія укр. лексикографії. К., 1963

При «Опыте собранія старинных малороссійскихъ пъсней» М. Цертелєва (1819 р.), де надруковано десять історичних дум, дано «Словарь малороссійскаго языка». Це невеликий список українських слів, що зустрічаються в тексті пісень, з російським перекладом (усіх слів 218).

Українські слова даються тут без наголосів. У реєстрових словах багато помилок, напр.: дбашы, -ать (замість дбати); гарматъ (замість гармата); кричя (замість крячя); шукасты (замість шукати) та інш. Є помилки і в перекладах, напр., дбашы (дбати) перекладене собирать; рилья — борозна і т. ін.

У реєстрі словника подаються й деякі граматичні форми слів, напр., соби, тоби, — очевидно, для пояснення тим читачам, які не знають української мови. Але автор не вніс до словника багатьох не менш незрозумілих (для таких же читачів) слів із тексту пісень. Напр., з «Думи про Хмельницького» не виписані слова повівати, бенкетъ, думати-гадати, промовляти. .

Огієнко І. "Огляд українського язикознавства" /ЗНТШ, т. LXXX, 1907;

Словничок кн. Цертельова. Сей невеличкий словничок (6 сторінок, 59—64) містить ся на кінці відомого „Опыта собранія Малороссійскихъ пѣсней" (1819 р.). Особливої цїкавости словничок не викликає, бо він і занадто невеличкий — всього 218 слів, і складений недбало; алфавит до держано тілько до першої букви, та й то не скрізь; окрім сього в словничку чимало друкарських помилок і в словах не зазначено наголосу. Все се робить його зовсім нездатним до практичного користування.

З правопису треба зазначити, що infіnitivus кінчить ся на ты, чого не знаходимо нї в одному иньшому словнику: — выгра-ваты, прохаты; друге окінченнє тця (хоч автор в „Предварит. замѣчаніяхъ" ст. 20 каже, що тьця) — вертатця, сподѣватця. Ы здебільшого стоїть на свойому місці, але инодї помітні і хиби: пригода, прибуваты. Діфтонїів нема.

Що до самих слів, то вони здебільшого взяті відповідно до його пісень; в словниках Котляревського та Павловського їх сливе що й нема. Самі слова підібрані недбало; є чимало і не зовсім відповідних слів і перекладів, як от вробляты (виробляти?) — дѣлать, изражаты — выдать (очевидячки від слова зрада), наверсалы — универсалы, примирье — примиреніе. Не скрізь знаходимо головнїйше значіннє, як от дбаты — собирать. Єсть і малозрозумілі слова: кричя — мартышка, рыболовъ, на поталу — въ снядь. До слова буть є граматичне поясненнє: „глаголъ сей въ Малороссійскомъ нарѣчіи настоящаго времени не имѣетъ, въ прошедшемъ же бувъ, и въ будущемъ буде". А до слова гречкосій додано простосердне поясненне, через що се слово означає „человѣка лѣниваго и нерадиваго".

Взагалї про словник треба сказати, що він вже занадто виявляє, що його склав не Українець, чого, напр., зовсім не можна сказати про словник Павловського.

З.Кузеля Історичний розвиток і сучасний стан українського словництва /ЗНТШ, т.169, 1962

Мало помітно перейшов, не згаданий навіть Грінченком, словничок кн. Цертельова в його «Опыт-і собранія малороссійскихъ пѣсней» (1819 р.). Це невеликий словничок і містить на 6 сторінках всього 218 слів, але вони важливі тим, що не наведені ані в Котляревського, ані в Павловського.

---