Рюрик

РЮРИК, СИНЕУС, ТРУВОР — три норманські князі, які за повідомленням «Повісті временних літ», були запрошені в 862 княжити в землі ільменських слов'ян, кривичів, чуді і весі. Старший з братів Рюрик спочатку осів у Ладозі. Синеус і Трувор правили відповідно в Білоозері та Ізборську. Незабаром Рюрик заснував Новгород. В околицях міста археологи виявили поселення 9 ст., яке отримало назву Рюрикового городища. Ймовірно, тут початкове знаходилася княжа резиденція. Помер Рюрик у 879. Як повідомляє літопис, він залишив малолітнього сина Ігоря, який після регентства Олега княжив у Києві в першій пол. 10 ст. Хоча сам Рюрик у Києві не був і не правив, традиція веде від нього династію київських князів, яка отримала назву династії Рюриковичів. Літописне повідомлення про запрошення трьох варязьких князів викликало тривалі дискусії в історіографії 19-20 ст. Більшість радянських істориків вважали Р. реальною особою, а його братів визнавали за легендарних осіб. Висловлювалися також різні версії про походження князів, зокрема Рюрика. Найбільшого поширення набули гіпотези про тотожність Рюрика Новгородського і Рюрика Шотландського, а також про західнослов'янське походження Рюрика, з племені ободритів, з міста Рерик.

О. Щодра (Львів).