Іларіон

ІЛАРІОН (рр.н. і см. невід.) — київський церковний діяч і письменник 11 ст., перший митрополит з руських (з 1051). Був священиком в князівському с. Берестові під Києвом. В 1051 за бажанням Ярослава Мудрого, який прагнув звільнитися від прямого втручання Візантії в київські церковні справи, собор руських єпископів висвятив І. київським митрополитом. Даних про його митрополитство після 1055 немає. І. — автор видатного церковно-богословського твору «Слово про закон і благодать», написаного між 1037 і 1050. Основним змістом «Слова» було прославлення Володимира Святославича за запровадження християнства на Русі, возвеличення рідної землі і церкви, незалежність якої від Візантії відстоював І. Був прихильником політичної і культурної самостійності Київської держави.

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
e-Енциклопедія історії України: Іларіон.
Вікіпедія: Іларіон.