Закон ЦР про державну мову
Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 13:50, 18 червня 2017, створена Victor Kubai (обговорення • внесок)
- ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ПРО ДЕРЖАВНУ МОВУ
24 березня 1918 р.
Центральна рада ухвалила:
- Всякого роду написи, вивіски тощо на торговельно-промислових, банкових та подібних закладах і конторах повинні писатися державною українською мовою, крім інших мов (коли б такими мовами ті написи були написані); при тім написи українською мовою мають бути на основній частині всього напису, на чільнім місці.
- Ця постанова має силу і до всякого роду виробів, виготовлених на території Республіки, які мають етикетки, написи.
- По всіх торговельно-промислових, банкових і т. п. закладах і конторах, які зобов’язані давати публічні справоздання, мовою в діловодстві має бути державна українська.
- Губерніальні, повітові і міські комісари чи заміняю постанови, даючи на виконання означеного в § 1 термін до 2—3 тижнів, на виконання означеного в § 2, 3 — до 3 місяців, і караючи невиконання цих постанов в перший раз штрафом в 1 тис. руб., а при неоплатності — арештом до 2 місяців, в 2-м разі — штрафом 3 тис. руб. з заміною при неоплатності арештом до 3 місяців.
Нова Рада.— 1918.— 24 берез.
Подано за Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. Київ: Наукова думка, 1994 — стор. 75-76.
