Котляревський Олександр
Українська мова. Енциклопедія
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Олександр Олександрович [псевдоніми: Скубенко Чуприна, Эк. С-тъ, Sp. A-r; 1837, посад Крюків, тепер у складі м. Кременчука Полтав. обл. — 29.ІХ (1 l.X) 1881, м. Піза, Італія; похов. у Москві] — укр. і рос. філолог-славіст, народознавець, історик, археолог, бібліограф, доктор слов'янознавства з 1874, чл.-кор. Петерб. АН з 1875. Закін. 1857 Моск. ун-т. У 1864–67 — секретар Моск. археол. т-ва, редактор «Археологического вестника», 1867-73 — професор Дерптського (тепер Тартуський), з 1875 — Київ. ун-тів. Протягом 1879–81 був головою Істор. т-ва Нестора-літописця. Обстоював самобутність і самостійність укр. мови, потребу розвитку її літ. форми («Народні оповідання Марка Вовчка», 1859; рос. мовою — «Нові праці з російської старовини й народності», 1861; «Старовина і народність за 1861 год», 1862). Обгрунтовано розвінчав псевдонаукову теорію М. Погодіна про неавтохтонність українців («Чи були малоруси споконвічними жителями Полянської землі, чи прийшли з-за Карпат в XIV столітті?», 1862; «Давня руська писемність. Спроба бібліографічного викладу історії її вивчення», 1881). Розвинув думки про Г. Квітку-Основ'яненка як творця нової укр. прози і засновника прозового стилю укр. літ. мови («З приводу праці Г. Данилевського про Основ'яненка», 1856). Вагомо заперечив норман. теорію походження сх. слов'ян («Слов'яни і Русь у найдавніших арабських письменників», 1868).
Тв.: Сочинения, т. 1–4. СПб., 1889–95.
Літ.:
- Котляревский Александр Александрович. В кн.: Биогр. словарь профессоров и преподавателей имп. ун-та св. Владимира. К., 1884
- Пыпин А. Н. Мат-лы для биографии А. А. Котляревского. СПб., 1894
- Булахов М. Г. Котляревский Александр Александрович. В кн.: Булахов М. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 1. Минск, 1976
- Лаптева Л. П. Визначний дослідник і пропагандист історії і культури слов'ян. «Архіви України», 1991, № 1
