Максимович М. «Малороссійскія пѣсни изданныя М.Максимовичемъ»

[Максимович М.] «Словарь» // «Малороссійскія пѣсни изданныя М.Максимовичемъ». М.: Въ типографіи Августа Семена, при Императорской Медико-Хирург.Академіи, 1827, 211 с.; Словник: с.183-211

Рецензії:

Горецький П. Й. Історія укр. лексикографії. К., 1963

Чималий лексичний матеріал української мови знаходимо при «Малороссійскихъ пѣсняхъ» М. Максимовича.

До цієї найбільшої з перших збірок українських народних пісень автор додає словничок з передмовою, в якій говорить, зокрема, про опубліковані вже словнички при «Енеїді» Котляревського, при «Граматиці» О. Павловського, при названій вище книзі Цертелєва, а також про словничок Войцеховича.

Таким чином, М. Максимович називає всі наявні на той час збірки українського лексикографічного матеріалу, крім «Изъясненія малороссійскихъ словъ» у книзі Кулжинського «Малороссійская деревня» (в тексті своєї праці він згадує і це видання) .

У передмові до словничка Максимович говорить:

«У поданому словнику пояснені значення слів, що зустрічаються в цій книзі, які відмінні від російських. Скільки міг, за допомогою інших, я старався показати споріднення їх із словами польського та інших слов'янських наріч»

Словничок при «Малоросійських піснях» містить понад 500 реєстрових українських слів.

На всіх українських (реєстрових) словах поставлені наголоси (байра́къ, буди́нки, бу́ська).

При багатьох словах дано посилання на інші мови, і не тільки на слов'янські. Напр.:

Барильце, боченокъ (Польск., Сербск., Франц.).

Будинки (Польск.) или хоромина — домъ (по-Нѣмец. — хижина, лавка;и в Русск. — будка).

Гадина (Польск.), отъ Слав. гадъ, змѣя.

Гармата (Польск.), пушка. Armata.

У подаванні дієслів немає послідовності: вони стоять то в інфінітиві (гукати, дурити), то в першій особі однини+інфінітив (годую, годувати...; бачу, бачити та ін.), а іноді навпаки (журитися, -рюся).

Переклади (або пояснення) реєстрових українських слів загалом правильні, крім окремих випадків.

Словник не обмежується лексикою, взятою із збірки пісень: при деяких словах реєстру автор подає й інші, які тематично, так би мовити, зв'язані з першим словом, але яких у піснях немає. Напр., у реєстрі читаємо:

Єдамашка, матерія весьма плотная... [І далі тут же]. Изъ матерій, в старину.,, употребляемыхъ въ Малороссіи, мнѣ извѣстны: полутабенокъ — волнистая лоснящаяся, родъ гроденапля, но плотнъе; маре [дається пояснення]; сіета — кажется, тонкое сукно; парча [пояснення]...

Рябый, пестрый. Пестрыхъ куръ и другихъ птицъ называютъ зозулястый отъ цвѣта зозули (кукушки).

Отже, автор словника при деяких словах реєстру ухиляється від прямих завдань лексикографа, вдаючись до етнографії.

Крім слів до тексту «Малоросійських пісень», а також інших, внесених до словника ad hoc (у зв'язку з якимсь реєстровим словом, як це показано вище), є в словнику й слова, взяті не з тексту пісень, а з живої мови, напр., вага, ваги та ін.

Словничок при «Малоросійських піснях» Максимовича є новим зібранням лексичного матеріалу української мови, до того ж надійним, опертим на джерела з народної творчості, з добрим перекладом слів.

Певне значення мала й дана в передмові оцінка вже існуючих лексикографічних спроб (Котляревського, Павловського, Войцеховича), а також заклик автора скласти повний словник, української народної мови.

Максимович давав також пояснення слів до українських пісень, які він друкував у російських журналах. Так, у тексті, п'яти пісень, вміщених у «Московском вестнике» (1827 , ч. II),. автор перекладає незрозумілі для російського читача українські слова, напр.: Бачу — смотрю; Маю — имѣю; Тютюнъ — табакъ курительный; Шляхъ — дорога.

Примітка. Слід зазначити, що деякі з розглянутих вище лексикографічних праць уже в першій половині XIX ст. використовуються для мовознавчих досліджень. Так, Ф. Шимкевич, автор роботи «Корнесловъ русскаго языка, сравненнаго со всьми главнѣйшими словенскими нарѣчіями и съ двадцатью четырьмя иностранными языками» (СПб., 1842, ч. I—II), наводячи джерела для всіх мов свого дослідження, вказує, що «по украинскому языку» він використав: «1. Грамматику малороссійскаго нарѣчія, сочиненіе Алексѣя Павловскаго, СПб., 1818. 2. Словарь при Виргилиевой Энеидѣ, на малорос, языкъ преложенной И. Котляревскимъ, СПб., 1809. 3. Словарь при малороссійскихъ пъсняхъ, издан. М. Максимовичемъ, Москва, 1827».

У тексті праці, досліджуючи російські слова, Шимкевич дуже часто наводить при них і українські (також і з інших мов), напр.: Берегу, неопр. беречь...; укр. бережу, берегти і т. д. Іноді він користується тлумаченнями українських слів за словником при «Малоросійських піснях» Максимовича, а часом (для ілюстрації) подає й уривки з пісень збірки Максимовича (напр., при слові Бронь — бриньти).

---

=Б. Галас. Ф.С. Шимкевич як лексикограф і українське словникарство кінець XVIII-початок ХХ ст., У., 1995

«Объясненіе непонятныхъ для великороссіянъ южнорусскихъ словъ и выраженій» А.Метлинського в його книзі «Думки и пѣсни та шче де-шчо Амвросія Могилы» (1839). Тут пояснено російською мовою близько 320 українських слів і виразів.