Холодний Г. Стан та перспективи наукової роботи ІУНМ
Зміст
Стан та перспективи наукової роботи Інституту Української Наукової Мови[1]
(Доповідь Керівника ІУНМ Гр. Холодного Раді Академії 5-го листопада 1928 p.)
I
Термінологічна робота до заснування ІУНМ. Головні історичні етапи термінологічної справи на Україні, що ведуть нас до організації ІУНМ, були такі. Почавшися в окремих випадкових працях ще в 60 p.p. минулого століття, робота над українською термінологією набуває організованих форм у Галичині в 90 p.p., а в нас у 1910-11 році, коли виникають термінологічні комісії „Гуртка Натуралістів" при Київському Політехнікумі, „Агрономічного Гуртка" при Московському Сільсько-Господарському Інституті і термінологічна комісія при Т-ві імени Квітки-Основ'яненка в Харкові. 1913 p. ролю організаційного осередку бере на себе Київське Наукове Товариство, почавши зосередження матеріалів галицьких та зібраних у нас заходами окремих осіб та згаданих комісій. Після занепаду 1914—16 p.p. спостерігаємо в 1917 році підвищений інтерес до термінологічної справи. Поруч із офіційними заходами Секретаріятів і Міністерств бачимо роботу десятків приватних осіб, гуртків і громадських організацій—Т-ва Шкільної Освіти, Київського Наукового Т-ва і, нарешті, Термінологічної Комісії Природничої Секції Київського Наукового Т-ва, заснованої 11-го серпня 1918 року. Цю дату можна вважати за початок теперішньої організації ІУНМ і за початок збирання термінологічної роботи.
Перші спроби працювати над термінологією доводили неминучість глибокої диференціяції роботи за основними розділами науки. Це визнають ще відозви термінологічних гуртків 1911 року і це виявляється і в організації підкомісій Термінологічної Комісії.—1918 і 19 року в Термінологічній Комісії працюють уже підкомісії Ботанічна, Зоологічна, Геологічна, Метеорологічна, Антропологічна, Хемічна, Математична, Фізична й Сільського Господарства, а з 1920 p. Медична й Ветеринарна.
1919 року в Термінологічній Комісії постає, думка, що робота Комісії не закінчується складанням словників і що з тимчасової вона повинна перетворитися на постійний Термінологічний Інститут при Укр. Наук. Т-ві з завданням направляти процес розвитку української наукової мови.
1919 року організовано при I-му Відділі Академії Ортографічно-Термінологічну Комісію з секціями Природничою, Технічною, Правничою та Ортографічною. Ця комісія на самім початку своєї роботи. визнала за бажане об'єднання з Комісією Наукового Т-ва, де фактично зосереджувалася більша частина роботи. Із злиттям Наукового Т-ва з Академією сталося фактичне об'єднання термінологічної роботи. 30 травня 1921 року за ухвалою спільного зібрання Академії всі термінологічні установи Т-ва й Академії об'єднуються в єдиний Інститут Української Наукової Мови Академії Наук.
З цієї першої періоди роботи відзначаємо такі термінологічні видання:
- 1. Словник фізичної термінології.
- 2. Словник ентомологічної номенклатури. І. Щоголів.
- 3. Російсько-український медичний словник д-ра Галіна.
- 4. 1-й том матеріялів до української природничої термінології, (300 сторінок. Єдиний примірник цього видання переховується в ІУНМ).
II.
ІУНМ від його засновання в 1921 р. і теперішній стан. Найголовніші моменти в дальшім житті ІУНМ після 1921 року були такі, Року 1923 створюється Сільсько-Господарський Відділ Інституту, звязаний одночасно і з Сільсько-Господарським Науковим Комітетом України. 1924 р. організуються перші секції Мистецького та Соціціяльно-Економічного Відділів. Рік 1924 в звязку з ухвалами XII З'їзду був узагалі роком помітного пожвавлення роботи. Нарешті, в 1925 році Інститут доходить своєї теперішньої організації. Наприкінці 1925 року він має 6 Відділів: Природничий, Сільсько-Господарський, Технічний, Соціяльно-Економічний, Мистецький і Правничий. Останній відійшов від ІУНМ на початку 1926 р. й досі існує окремо при ІІІ-му Відділі ВУАН. Влітку 1925 р. з'ясувалися фінансові перспективи, і 20-го березня 1926 р. Інститут підписує умову з Державним Видавництвом на виготування 34 термінологічних словників. Над цим завданням, а почасти над підготовленням дальшої роботи, працюють тепер секції ІУНМ. Ці секції сьогодні такі: в Природничому Відділі—Ботанічна, Географічна, Геологічна, Зоологічна, Математична, Медична, Метеорологічна, Фізична й Хемічна; в Технічному Відділі—Архітектурна, Будівельна, Гідротехнічна, Гірнича, Електротехнічна, Механічна, Сільсько-Господарського Машинознавства, Шляхів і Мостів, Технологічна, Доморобська і Фото-Кінематографічна; в Сільськс-Господарському Відділі — Ветеринарно-Зоотехнічна, Лісова, Фіто-Технічна; в Соціяльно-Економічному—Економічна, Педагогічно-Психологічна, Соціологічна, Ділової Мови, Філологічна, Філософська; в Мистецькому—Музична й Театральна.
Швидкому зростанню організації відповідає і рух членів ІУНМ.
1923 1924 1925 1826 1927 1/ХІ—28 р.
50 90 247 263 277 223 члени
Зменшення числа в 1928 році стоїть у звязку з новою реєстрацією членів.
До термінологічної роботи ІУНМ стало багато висококваліфікованих робітників, спеціялістів різних галузей. З поданої таблиці можна бачити основні групи співробітників по відділах ІУНМ на 1 листопада 1928 р.
Відділи Решта Природничий відділ Сільсько-Господарський Технічний ....... 61 43 61 35 23 2 l 22 11 2 6 3 9 l 3 17 10 4l l 8 3 l 16 31 44 11 4 7 6 Соц.-Економічний . . . Мистецький ...... Разом . . 223 3 44 40 6 12 106 12
На чолі Інституту з початку його існування стоїть Голова академик А. Ю. Кримський. Надзвичайні завдання, поставлені Інститутові, потреба мати постійний орган, що міг би об'єднувати всю складну словникову роботу, давати їй певний напрям, вимагали створення штату ІУНМ. До 1/IV—26 р. Інститут має тільки одну посаду штатного секретаря. 1/IV—26 р. дістає 6 посад штатних редакторів та посаду керівника. З 1-го жовтня 1926 року ще 12 штатних посад (6 редакторів, з філологи, і робітник до Бюра Народніх Матеріялів, 1 до картотеки, 1 рахівник). Найвищим органом ІУНМ до 1926 р. була Рада. В червні 26 р. створюється Редакторат ІУНМ і до нього відходять фактично всі наукові й методологічні функції. До 1/ХІ—28 р. Редакторат відбув 88 засідань. В перші місяці Редакторат ніс на собі ввесь тягар організації роботи, але на початку 1927 р. створюється ряд допомічних органів Редакторату: Методологічна Комісія, Філологічна Колегія, Арбітражна Комісія та Колегія „Вісника ІУНМ". Поняття за роботу Редакторату дає реєстер головних доповідей, що Редакторат слухав на своїх засіданнях:
- 1. Положення про редакторів ІУНМ.
- 2. Найближча робота Редакторату.
- 3. Шляхи розвитку ІУНМ.
- 4. Організація Бюра Народніх Матеріялів.
- 5. Організація сітки народніх кореспондентів. 6. Організація праці редакторів і філологів.
- 7. Про утворення допомічних організацій при Редактораті.
- 8. Проект нового статуту.
- 9. Завдання ІУНМ як науково-дослідчої установи.
- 10. Про місце української мови в словниках ІУНМ.
- 11. Інструкція до укладання словників ІУНМ.
- 12. Завдання Центральної Картотеки.
- 13. Перспективи дальшої роботи Відділів.
- 14. Характер і обсяг філологічної праці коло словників.
- 15. Популяризація наукового знання та ІУНМ.
- 16. Схема опрацювання термінологічних словників.
- 17. Інструкція до наукового опрацювання словників.
- 18. Інструкція упорядникам.
- 19. Показники в термінологічних словниках.
- 20. Організація роботи Бюра Народніх Матеріялів.
Найбільше часу та уваги з осени 1927 р. приділяв Редакторат контролі словникової роботи, бо попередню систему контролі по Відділах неможна було вважати за доцільну й достатню. Рецензії в Редактораті були такі:
- 1. На реєстер словника лісової термінології.
- 2. На транспортовий словник.
- 3. На механічний словник.
- 4. На ІІІ-ю частину математичного словника. б. На театральний словник.
- 6. На технологічний словник, розділ „Текстиль"
- 7. На економічний словник.
- 8. На музичний словник.
Наслідки цієї роботи безперечно були позитивні і перш за все виявлялися в зменшенні розбіжностей і в вилученні загальних слів із спеціяльних словників.
Методологічну Комісію, як допомічний орган Редакторату, створено в січні 1927 року (37 засідань до l/XI—1928 року). Комісія мав за завдання розробляти питання методичної організації всієї праці різних робочих органів ІУНМ. За характер роботи говорять ті доповіді, що слухала й обмірковувала Комісія.
- 1. Робота Бюра Народніх Матеріялів.
- 2. Система укладання загального словника.
- 3. Система укладання спеціяльного словника.
- 4. Означення поняття „термін" і укладання термінологічного ма- теріялу.
- 5. Дослідження мовних тенденцій у словниках ІУНМ.
- 6. Характер і зміст початкової праці коло словників.
- 7. Визначення стадії, що має проходити кожний словник.
- 8. Праця редактора коло словника.
- 9. Праця впорядника коло словника.
- 10. Ілюстрація та зауваження до окремих пунктів інструкції для складання словників.
- 11. Бюро Народніх Матеріялів і найдоцільніша його організація.
В календарнім плані на 2 місяці Комісія поставила такі питання:
- 1. Перегляд інструкції і додатки до неї.
- 2. Технічні позначки словника.
- 3. Тип тлумачного термінологічного словника.
- 4. Організація і зміст праці філологів ІУНМ.
- 5. Праця та організація загально-інститутської картотеки.
- 6. Національні та інтернаціональні моменти в термінологічній праці.
Філологічна Колегія зорганізувалася в середині минулого року. (До l/XI 28 р.—27 засідань). Почавши з розгляду окремих слів. Колегія поволі переходила до вивчення окремих мовних явищ в звязку з практичними завданнями Інституту. Колегія слухала, доповіді:
- 1. Словотвір українських прикметників на —альний.
- 2. Укр. відповідники до рос. —тельний, —тельность.
- 3. Укр. відповідники до рос. форм на —мий, —мость.
- 4. Префіксовані українські прикметники з без.
- 5. Віддієслівні іменники безнаросткові та з наростком —ка.
- 6. Словотвір іменників на —ина.
- 7. Словотвір іменників на —ння.
- 8. Словотвір прикметників на —ний, —овий.
- 9. Словотвір прикметників на —ів, —івський.
- 10. Укр. відповідники до рос. прикметників на —щий.
Календар на листопад і грудень:
- 1. Прикметники на —ильний, —ільний.
- 2. Складені слова та їх творення.
- 3. Наголоси в словах на —ник, —ничий.
- 4. Прикметники на —ційний і —тивний.
- 5. Дієслова з приростком з.
- 6. Іменники на —ота.
- 7. Складені слова з много, багато.
- 8. Іменники дієслівні на —овання, —ування.
- 9. Рід іменників на —ин.
Арбітражна Комісія (47 засідань до 1-го листопада 1928 р.), не мавши постійного складу й завдань, працювала ще 1927 року над погодженням загально-технічного і загально-природничого словників. З лютого 1928 року вона функціонує, як постійний орган, що має за завдання ліквідувати ту розбіжність, яка була досі в виданнях ІУНМ і пильнувати погодження термінів надалі в самім процесі словникової роботи. Виконуючи роботу погодження термінів у тих словниках, що вступають до Редакторату, Комісія веде також роботу над порівнанням словників друкованих, поволі ліквідуючи непогодження, і складав картотеку своїх ухвал. Труднощі погодження полягають переважно в тому, що даний термін часто й густо звязаний в цілу систему з похідними від нього, і зміна порушує і цю систему, і відповідну фразеологію.
Центральна Картотека. Центральна Картотека Інституту мала за первісним планом бути картотекою всіх ухвалених Матеріялів Інституту. Цього завдання з технічних причин ІУНМ, на жаль, виконати не міг. Розпочату роботу над укладанням такої картотеки довелося припинити. Фактично тепер центральна картотека є картотека літературних джерел, використаних у роботі ІУНМ і картотека розбіжностей у друкованих словниках. Центральна Картотека підпорядкована Арбітражній Комісії.
Редакційна колегія „Вісника", теж виділена з Редакторату, дала, як наслідок своєї роботи в 1927 p. перше число „Вісника" (8 друкованих аркушів). 1928 року Колегія працювала над складанням II-го числа. І-ше число ІУНМ видав власними коштами, підтриманий запевненнями Упрнауки, що до дальшої матеріяльної допомоги. ІІ-го числа ІУНМ видати самостійно вже не зможе.
Бюро Народніх Матеріялів. За думкою організаторів Бюра, воно має бути однією з основ нашої теперішньої термінологічної роботи. На жаль, дійсність і тут розійшлася з планом. Бюро засновано тільки в листопаді 1926 p., і фактично складається з одного робітника, на якому лежать усі складні обов'язки і який фізично не може виконувати навіть малої частини того, що треба. На 4509 закликів, розісланих до 1/Х ц. р., відгукнулося 1608 дописувачів, а з них тільки 258 виявили себе надсилкою матеріялів. Картотека на 1/Х становила 14085 карток. Активних дописувачів дуже небагато, райони охоплено роботою нерівномірно, якість матеріалів далеко не однакова, і одна з найбільших перешкод у роботі—низький культурний рівень кореспондентів. Через ці причини теперішня картотека має тільки випадковий матеріял, і перед ІУНМ стоять і надалі завдання вишукування кореспондентів, створення термінологічних осередків, а головне організація планових відряджень на місця співробітників Інституту, досвідчених у термінологічній справі.
Всі видруковані до сьогодні словники Інституту закінчили свою роботу тоді, коли картотеки або не було, або вона перебувала в стадії первісної організації; отже ці словники не могли використати й того невеличкого набутку народніх матеріялів, що є в Інституті. Що-правда, деякі словники використали широко надбання Наукового Т-ва (ботанічна й зоологічна номенклатура, сільсько-господарська термінологія). Використання картотеки для всіх словників, що виходитимуть далі, звичайно, є обов'язкове.
----
Інтенсивна робота Редакторату і всіх його органів безперечно багато допомогла Інститутові, і це виразно відбивається на підвищенні якости його продукції.
За роботу окремих Відділів і секцій говорити тут немає змоги; обмежуємося тільки кількома цифрами, що характеризують розмір всієї колективної праці.
За 1926 рік відбулося по всіх установах Інституту 1567 засідань. За 1927 рік — 1579. Близьке до цього число матимемо й на кінець 1928 року. З засновання Інституту вийшли з друку словники:
- 1. Тутковський. Словник геологічної термінології. 1923 p.
- 2. Курило. Словник хемічної термінології 1923 p.
- 3. Калинович. Словник математичної термінології. Ч. І. 1925 p.
- 4. Калинович. Словник математичної термінології. Ч. II. 1926 p.
- 5. Nomina Anatomica ucrainica. 1925 p. 6. Шарлемань. Назви птахів. 1927 p.
- 7. Шарлемань і Татарко. Назви тварин хребетних. 1927 p.
- 8. Словник ботанічної номенклатури. 1928 p.
- 9. Полонський. Словник природничої термінології (загальний). 1928 p.
- 10. Туркало й Фаворський. Комунальне господарство. 1927 p.
- 11. Шелудько й Садовський. Словник технічної термінології (загальний). 1929 p.
- 12. Шелудько. Словник електротехнічної термінології. 1928 p.
- 13. Горецький. Словник термінів педагогіки і психології. 1928 p.
Здано до Друку:
- 1. Щоголів і Паночіні. Назви тварин безхребетних.
- 2. Лоханько. Словник технічної термінології. Ч. І. Текстиль.
Проходять рецензування Редакторату словники: геодезичний, механічний, економічний, ділової мови, математичний ч. III, музичний.
Робота над усіма иншими словниками провадиться цілком нормально.
Велике число словників, що над ними працює ІУНМ, безперечно ввязано з самим характером наукової роботи і відповідав глибокій диференціяції спеціяльностей. Можна відзначити тут, що й Білоруський Інститут Наукової Мови в своїй словниковій роботі мусив іти тим самим шляхом, що й наш Інститут. До зазначеної диференціяції в нас були ще й инші причини: вимоги установ і Наркомосу на окремі словники, неоднаковість віку словникової роботи по різних секціях, різні стадії цієї роботи в момент замовлення ДВУ, неоднаковий маштаб і темп роботи, різні системи словників, різне число мов, неоднакове призначення словників. Побажання, висловлене в Колегії Наркомосу 1926 р. що-до зменшення числа словників, здійснити ІУНМ не міг.
III.
Причини спізнення словників. ДВУ 1926 року вимагало визначити час закінчення кожного окремого словника. ІУНМ стояв перед вельми складним завданням визначити час, потрібний на виготовлення словників. Цього зробити неможна було, навіть тоді, коли ми мали точні плани роб.)ти. Цифри подавати доводилося навманя, і вже в перші місяці роботи в 1926 р. ми бачили, що ми помилялися. Періодичні обслідування роботи Інституту, наради з представниками Наркомосу і ДВУ завжди завершувались складанням нової таблиці термінів, не зважаючи на заперечення з боку Інституту. Таких таблиць було 6, і останню, шосту, ІУНМ теж порушив. Де-ж причини того, що ІУНМ ніби не дотримує свого слова, ніби марнує час? Як другорядну перешкоду в роботі можна згадати ті систематичні перебої фінансування ІУНМ, що мали місце 1926 і 1927 року. Цю перешкоду я називаю другорядною, бо ІУНМ працював завжди й тоді, коли по кілька місяців не мав визначених умовою асигновань. Є цілий ряд моментів важливіших. Перш за все те, що до словникової роботи ІУНМ приступав хоч і добре завжди забезпечений спеціялістами, але без належного досвіду саме в словниковій роботі такого мірила. Організацію ІУНМ треба було починати, а не закінчувати, створенням штатного осередку. Науково-методологічна робота до 1927 р. мала невиразний характер, виливаючись по Відділах в різні форми. Ясна метода укладання словників з'явилася вже в результаті самої нашої роботи, а почасти й наших помилок. Робота завжди бувала складніша в усіх її окремих моментах, аніж здавалося це напочатку. Де-далі ускладнялася справа погодження термінології. З другої половини 1927 року ІУНМ установив сувору контролю своєї власної продукції. Система рецензування словників і виправлення рукописів за ухвалами Редакторату теж до певної міри затримували вихід словників. Стадія роботи, що її раніш не передбачали, є участь у роботі ІУНМ Львівського Наукового Т-ва. Робота ця безперечно потрібна; певні директиви ІУНМ одержав і від Наркомосу; але ця стадія роботи теж затримує словники по кілька місяців. Чимало важить і те, що наукові робітники наших секцій не звязані матеріяльно з ІУНМ і не можуть віддавати ввесь свій час на роботу. Секції, що збираються більше як 2 рази на тиждень, є виняткове явище в ІУНМ. Один із упорядників великого словника, відповідаючи на запитання Інституту, пише: »роботи прискорити немає жадної змоги, бо члени Секції вельми обтяжені роботою поза ІУНМ, і вимагати, щоб вони працювали надсилу, неможна. Я особисто напружувати своїх сил більш, як тепер, теж не можу". Не треба забувати й того, що головну й найвідповідальнішу частину роботи виконує не колектив, а окрема особа, і коли ця особа чомусь вибував на якийсь час, робота зупиняється, а на зміну впорядника ІУНМ може погоджуватися тільки в зовсім виняткових випадках.
Але головна причина полягає в самому характері наукової роботи, в тому, що немає і не може бути на цю роботу робітних норм, того „урочного положения", що давало б змогу вираховувати не тільки місяці, а навіть дні, як того вимагало ДВУ. І той, хто все-ж таки намагався в нас за такими нормами працювати, неминуче помилявся.
Тепер, коли Інститут має вже 13 томів видрукованих словників, 2 словники здано до друку, 6 словників маємо в формі рукописів, що проходять через Редакторат, коли ми знаємо стан роботи по всіх Секціях Інституту, ми можемо сказати, що фактичного затримання роботи не було і що Інститут свої завдання виконує нормально. 1 1/2 тисячі наукових засідань в 1926 р., стільки-ж у 1927 і 1928 р. досить виразно говорять про напруження колективної роботи. Можна заперечувати всяким закидам що-до марнування часу. І коли б ми взяли це до уваги, ми повинні були б зробити єдиний висновок: визнати, що всяке штучне прискорювання роботи і нові спроби визначати остаточні терміни — недоцільні, як недоцільні були й усі попередні, і можуть тільки пошкодити науковим інтересам справи.
IV.
Статут Інституту. Одна з ненормальних сторін життя ІУНМ є сама структура його, що базується на теперешнім статуті. Перший статут Інституту 1925 року виходив із старого статуту Термінологічної Комісії Наукового Т-ва з її невеличким маштабом і проведеним до кінця принципом демократизму. Той статут міг задовольняти Термінологічну Комісію тільки напочатку. З поширенням роботи сама Термінологічна Комісія мусила визнати потребу де-іцо змінити в своїй організації. Статут ІУНМ 1925 року багато де в чому повторював старий статут Термінологічної Комісії. Недоцільнісгь його довелося визнати відразу після запровадження Гюго в життя 1-го жовтня 1925 р. В січні 1926 р. Рада подає Історично-Філологічному Відділові Академії проект нового статуту. З різних причин цього статуту не затверджено, а 4 лютого 1920 р. запропоновано теперішній статут, що майже нічим не різниться з попереднім. В основі своїй він має той самий доведений до краю демократизм, крайній автономізм окремих органів, невиразність компетенції Президії, незграбність і заплутаність цілої організації. На ґрунті безмежної децентралізації в ІУНМ, поставали періодично тяжкі колізії, коли зверхні органи ІУНМ, свідомі своєї відповідальности, намагалися належно скеровувати роботу окремих осередків. Досить поглянути на саму схему теперішньої організації ІУНМ, щоб зрозуміти, чому проблема статуту не сходила з повістки дня Ради ІУНМ. Починаючи з низових осередків ІУНМ, ми маємо таку послідовність інстанцій: Президія Секції, Секція, Президія Відділу, Рада Відділу, Загальні Збори Відділу, Президія ІУНМ, Рада ІУНМ, Загальні Збори ІУНМ, Перший Відділ ВУАН.
В історії Інституту останніх років є кілька випадків, коли справам доводилося проходити всі щаблі цієї драбини, але є кілька й таких випадків, коли справа, не пройшовши всіх отих етапів, проривалася відразу до ВУАН, або навіть безпосередньо до Упрнауки. На боротьбу з такими явищами ІУНМ витрачає силу часу, що звичайно не може сприяти й темпові словникової роботи. Фактично ІУНМ вже давно вийшов із рямок старого статуту. Теперішня його структура старому статутові вже не відповідає. Новий статут, запропонований від Ради ІУНМ і стверджений в І Відділі ВУАН 16 лютого 1928 р., роблячи наголос на тому, що ІУНМ є установа ВУАН з науково-дослідчими завданнями, має покласти край дотеперішнім ненормальностям в житті Інституту, спрощуючи його структуру, відбираючи адміністративні функції від Відділів, концентруючи управління й відповідальність за роботу. Стан Інституту вимагав негайного розвязання справи з статутом. Може доцільно було б доручити Редакторатові й Раді ІУНМ негайно подати свої остаточні міркування, і новий статут, після ствердження в І Відділі ВУАН, негайно перевести в життя.
V.
Завдання Інституту. Які найближчі завдання ІУНМ і чому ми вважаємо, що Інститут має бути установою науково-дослідчою?
Теперішня термінологічна робота Інституту, хоч і спланована ніби дуже широко, з різних причин не могла охопити всього. Низка галузей ще чекає на українського термінолога. Подамо голий список, та й то неповний, того, що має становити зміст дальшої словникової роботи: географічна номенклатура, фіто-техніка, сільсько-господарське машинознавство, гідротехніка, техніка звязку, сільсько-господарські виробництва, металургія, технологія дерева й металу, паперове виробництво, цукроварство, друкарська справа, фотографія та кінематографія, морська й річна справа, автомобілізм, авіяція, доморобство, спорт, художня промисловість, археологія, малярство, сницарство, філософія, філологія, правнича термінологія, судова експертиза, номенклатура професій, бібліотекознавство, кооперативна термінологія.
Працю над де-якими з зазначених розділів Інститут уже розпочав.
Але завдання ІУНМ не можна обмежувати його теперішньою словниковою роботою. ІУНМ дає тільки проекти, розуміючи, що усталення термінології є справа довгого часу. Ця думка находить своє потвердження і в тому, що з приводу теперішнього стану російської термінології висловлюють російські авторитетні вчені. Коли безперечною аксіомою стає формула, що добра наукова термінологія є ознака культурної достиглости народа, то для нас не меншу очевидність має формула обернена: розвиткові науки та її засвоєнню в великій мірі повинна сприяти добра наукова мова й наукова термінологія. Це й визначає ряд завдань Інституту Наукової Мови в майбутньому.
Ми повинні найбільшою мірою наблизити нашу мову до розуміння широких мас, а для цього взяти максимум з народньої мовної скарбниці, застосувати народні назви до наукових понять і народові повернути. Тут Інститут стоїть перед завданням ретельного збирання народніх матеріялів, перед дальшою організацією сітки кореспондентів, удосконаленням її, організацією термінологічних експедицій на місця, вивченням здобутих матеріялів, класифікацією і застосованням до різних галузей знання.
Пам'ятаючи, що чуже слово потрібне тоді, коли воно дав зовсім нове поняття, або хоч відтінок поняття, і навпаки, тільки вражає, коли його можна замінити на добре своє, Інститут, нормуючи наукову мову, мав звернути надалі пильну увагу на звільнення її від обтяження саме непотрібними чужими словами, що надзвичайно ускладняють засвоєння наукових понять. Коли такі течії ми бачимо виразно в науковій мові багатьох народів і перш за все в науковій мові російській, ми мусимо поставитися до проблеми з особливою уважністю.
Це завдання, разом із широким завданням ширше й глибше поставити термінологічну роботу, ставить перед Інститутом вимогу як-найповнішого використання термінологій неслов'янських і слов'янських (польської, чеської, сербської та ин.).
Практична робота Інституту висуває гостру потребу дослідити й усталити принципи словотворення. Українська лінгвістика не мав досі потрібних розвідок. Академія Наук не має, на жаль. Комісії, що працювала б над питаннями словотворення спеціяльно, і це примушує Інститут доручати свойому філологічному органові розроблення відповідних тем.
Починаючи з роботи над окремими галузями. Інститут дає ряд проєктів і не може обминути багатьох розбіжностей, що постають через неможливість дійти відразу принципової згоди що-до багатьох термінів. Коли неминучою в першій стадії була глибока диференціяція термінологічної роботи, то так само неминучою потребою стає в другій стадії синтезування термінологічних матеріялів на підставі всього попереднього досвіду, на основі живої практики, широкої громадської критики та нових надбань сучасної науки.
Ідея тлумачних термінологічних словників, що тільки недавно зародилася в ІУНМ, має тепер уже загальне визнання в Інституті. Природничий Відділ Інституту виконав уже чималу підготовчу роботу над визначенням найкращої для наших потреб форми тлумачного термінологічного словника.
Стежучи за розвитком наукової мови, дбаючи за нормування цього розпитку, ІУНМ вважає за своє природнє завдання самому стати коло справи безпосереднього застосовання своєї роботи до живої практики. Інститут уважає, що він мусить стати близько до справи забезпечення нашої школи нормальними підручниками перекладеними й оригінальними. До цієї роботи теж частково ІУНМ уже приступив. Нарешті, ми гадаємо, що ІУНМ, як установа з практичними завданнями, не може стояти осторонь самого процесу українізації нашого громадського й політичного життя. Він мусить нав'язати відповідні стосунки з видавництвами й установами, стежити за тисячами виявів процесу українізації, боротися з спотворенням і каліченням мови, допомагати своїми порадами й критикою.
Як кожна науково-дослідча установа, Інститут повинен мати постійний орган „Вісник". У „Віснику" ІУНМ міститиме розвідки на лінгвістичні теми, окремі збірки народніх матеріялів, бібліографічні замітки та рецензії, інформуватиме за працю над науковою мовою в инших народів Союзу й по-за ним, даватиме поради в мовних справах, міститиме громадську критику своєї роботи.
Не визначаючи форм існування Інституту надалі, розмірів його основного осередку, участи в його роботі широкої громадськости, треба ствердити за ІУНМ його місце в Академії, як установи з науково-дослідчими завданнями.
Стан та перспективи наукової роботи Інституту Української Наукової Мови. (Доповідь Керівника ІУНМ Гр. Холодного Раді Академії 5-го листопада 1928 p.). - К.: ВУАН, 1928.
Передруки
- Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали. Упорядники: Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005 — 92-94 с. Подано фргмент (V розділ).
- ↑ Номери сторінок (грубий шрифт зеленого кольору) подано за першоджерелом.