Доманицький Василь
Українська мова. Енциклопедія
ДОМАНИЦЬКИЙ Василь Миколайович [псевд. — Вітер, Василь Потребітель, Звенигородець, Колодянин та ін.; 7(19).III 1877, с. Колодисте, тепер Тальнівського р-ну Черкас, обл. — 28.VIII (10.ІХ) 1910, м. Аркашон, деп. Жиронда, Франція; похов. у Колодистому] — укр. філолог, фольклорист, етнограф, історик, бібліограф. Закін. 1900 Київ. ун-т. Деякий час учителював. Автор першого укр. словника іншомов. слів «Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів» (1906). Д. належать наук. праці «Козаччина на переломі XVI і XVII в., 1591-1603» (1904), «Авторство Марка Вовчка» (1908) тощо. Написав рецензії на словники Б. Грінченка та В. Дубровського (1909). В етногр. працях Д. («Про Буковину та життя буковинських українців», 1910; «Народний календар у Ровенськім повіті. Волинської губернії», 1912, та ін.) міститься багато лекс. діалектного матеріалу. За ред. Д. вийшло перше наук. видання «Кобзаря» Т. Шевченка (1907). Фактичний редактор органу укр. фракції у 2-й Держ. Думі Росії «Рідна справа — Думські вісті», редактор «Історії України» М. Аркаса.
Літ.:
- Павловський М. Хто такий був Василь Доманицький. К., 1920
- Лобач-Жученко Б. Б. З нових мат-лів про Василя Доманицького. «Рад. літературознавство», 1970, № 8
Й. О. Дзендзелівський
