Тутковський Павло

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 13:27, 21 лютого 2010, створена Victor Kubai (обговореннявнесок) (Створена сторінка: =Енциклопедія Українознавства= <div style="background-color:#C6E2FF"> <b>Яґеллонський (Jagiellonski) Університет…)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Енциклопедія Українознавства

Яґеллонський (Jagiellonski) Університет, Краківський Ун-т,Тутковський Павло (1. 3. 1858, Липовець, тепер селище Вінницької обл. — 3. 6. 1930, Київ), визначний укр. природознавець і педагог, один з основоположників геології й географії України, д. чл. Укр. (з 1919) і Білор. (з 1928) Академій Наук та НТШ (з 1923). 1881 закінчив Київ. Ун-т, 1884-95 консерватор мінералогічного та геол. кабінетів цього ун-ту, 1896-1904 викладач в сер. школах Києва, 1904-13 інспектор та дир. нар. шкіл на Волині; 1913 — приват-доц., з 1914 проф. Київ. Ун-ту. Т. брав активну участь у підготовних працях до створення УАН; один з перших її д. чл., з 1919 гол. фізико-матем. відділу, з 1924 керівник н.-д. катедри геології УАН (згодом Ін-ту Геол. Наук) і один з організаторів її геол. музею, Тутковський гол. Комісії для вивчення природних багатств України. Наук. праці Т. (понад 300) присвячені геології й географії, а також палеонтології, петрографії, мінералогії, ґрунтознавству, гідрогеології тощо. Монографічні праці стосуються гол. Волині й Полісся, зокрема «Краткий географический очерк истории центрального и южного Полесья» (1910); «Зональность ландшафтов и почв в Волынской губернии» («Почвоведение», 1910, ч. 3); «Словечано-Овруцький кряж та узбережжя ріки Словечни» (1923). Чимало праць Т. присвячені палеогеографії четвертинного періоду; він розвинув учення про материкове зледеніння антропогену та про зв'язок стадій зледеніння з епохами укр. лесу й довів його еолове походження: «К вопросу о способе образования лесса» («Землеведение», 1899, кн. 1-2); «До питань про вік поверхів лесу та похованих ірунтів України» («Праці Укр. Н.-Д. Геол. Ін-ту», 1931, т. 4). Т. один з основоположників мікропалеонтологічного дослідження осадових гірських порід, автор клясичних праць про надми «Ископаемые пустыни северного полушария» («Землеведение», 1909, кн. 1-4). 1895 Т. висунув пропозицію артезійського водопостачання Києва. Синтетичний характер мають праці Т. «Природна районізація України» (1922) і клясична на той час праця «Краєвиди України в зв'язку з природою та людністю» (1924). Т. дав перший укр. — мовою довідник «Загальне землезнавство» (1927), перший «Словник геол. термінології» (1923); він автор ст. про географію як науку і з дидактики географії; також з економіки, зокрема сіль. госп-ва України; автор низки ст. з географії України в «Енциклопедичному Словнику Брокгавза і Єфрона». Т. був видатним популяризатором геології й географії України.

Література
  • Акад. Павло Тутковський. Автобіографія. К.1929
  • Сно О. Бібліографічний спис друкованих праць акад. П. А. Тутковського у кн.: Збірник пам'яті акад. Павла Аполлоновича Тутковського, т. l, K. 1932
  • Каптаренко-Чорноусова O.K. Академік Павло Аполлонович Тутковський. Геол. журнал. 1958, т. 18, випуск 1.
В. К.
Посилання на інші джерела на ту саму тему: