Руська Бесіда (Буковина)

Енциклопедія Українознавства

«Руська Бесіда», перша і до 1918 найповажніша укр. гром.-культ.-осв. орг-ція на Буковині, заснована 26.1.1869 з ініцінтиви єп. Е. Гакмана, до 1918 з централею у Чернівцях; проіснувала до 1940. На поч. задумана як клюбне т-во інтеліґентів з метою «піднести товариське життя між русинами на Буковині» (ч. чл. бл. 150). Першим гол. «Р.Б.» був о. В. Продан, секретарем — Т. Дрань. Перші 15 рр. в «Р.Б.» перевагу мали москвофіли. У 1870—71 «Р.Б.» видавала ж. «Буковинская Зоря» (див. «Буковинська Зоря»). Почавши з 1880, на провінції почали поставати низові клітини «Р.Б.», т. зв. читальні, які провадили нац.-культ. діяльність. Зміни в «Р.Б.» відбулися 1884, коли народовці перебрали керівництво, а 1889 «Р.Б.» перетворилася на гром.-осв. орг-цію, що своїм завданням мала «ширити просвіту і піднести добробут руського народу на Буковині». «Р.Б.» стала бук. відповідником «Просвіти» в Галичині. Разом з тим «Р.Б.» була триступеневою орг-цією: з централею, філіями (1914 — 9: Вашківці, Вижниця, Заставна, Кіцмань, Путилів, Серет, Сторожинець, Чернівці-місто, Чернівецький пов.) і читальнями (150 з 13 000 чл.).

Після перемоги народовців особливу увагу звернено на вид. діяльність. З ініціятиви і під фірмою «Р.Б.» з 1885 у Чернівцях виходили: найбільша бук. газ. «Буковина» і популярні місячні книжечки: «Бібліотека для молодежи, селян і міщанства» (1885—94; 120 чисел), «Листівка» (1894-96), «Читальня» (1911—14), «Буковинський Православний Календар» (1874—1918) та окремі кн. і підручники (твори Ю. Федьковича, С. Воробкевича, «Ілюстрована Історія Буковини» М. Кордуби тощо). До 1918 «Р.Б.» видала 270 періодичних і неперіодичних книжкових вид.

«Р. Б.» була ініціятором заснування гром.-культ. орг-цій «Міщанська Читальня» (1880); з драматичної секції «Р.Б.» створилося Руське Драматично-Літ. Т-во (1884), «Народний Дім» (1884), «Руська (згодом Укр.) Школа» (1887), «Буковинський Боян» (1895), «Руська Каса» (1896), «Жін. Громада» (1906) та багато ін. Ці спеціялізовані орг-ції перебрали на себе частину гром.-культ. обов'язків «Р.Б.», а матірня орг-ція опікувалася філіями і читальнями.

Заходами «Р. Б.» при Чернівецькому Ун-ті 1875 створено катедру укр. мови і літератури на філос. фак. і 1899 катедру практичного богословія та ц.-слов. мови з укр. викладовою мовою на богословському фак.

Після 1918 рум. влада заборонила діяльність читалень, а важливіші завдання «Р.Б.» перебрали т-ва «Народний Дім» і «Укр. Школа» у Чернівцях. Після ліквідації Укр. Нац. Партії 1938 представництво і заступництво українців на Буковині перед рум. владою перебрала «Р.Б.», яка знову розвинула діяльність. По окупації Буковини советами 1940 «Р.Б.», як і всі ін. укр. орг-ції, була заборонена.

Керівниками «Р.Б.» були майже всі визначні діячі Буковини, а її гол.: о. В. Продан (1869-78), С. Воробкевич (1878-81), О. Калужняцький (1881-84), Є. Пігуляк (з 1884), О. Попович, М. Івашко (1938-40).

Література:

• Смаль-Стоцький С. Буковинська Русь. Чернівці 1897.
• Дмитрів (Семака) С. Історія просв. т-ва «Руска Бесіда». Чернівці 1909.
• Попович О. Відродження Буковини. Л. 1933.
• Гарас М. Іст. огляд і сучасний стан укр. освіти й культури на Буковині, в ж. Самостійна Думка, IV, кн. 1. Чернівці 1934
• Жуковський А. Історія Буковини, в зб. Буковина — її минуле і сучасне. Париж 1956.

</p>

А. Жуковський