Желехівка

Українська мова. Енциклопедія

ЖЕЛЕХІВКА — укр. фонет. правопис у Зх. Україні в ост. чв. 19 ст., який створив на основі гражданського шрифту й поширеної на той час в укр. мові фонет. орфографії (з деякими змінами) Є. Желехівський для власного «Малорусько-німецького словаря» (1886). Особливості цього правопису були зумовлені діал. рисами галиц. говірок: у зв'язку з розрізненням у зх. укр. говірках (на відміну від східних) твердих і м'яких зубних перед звуком і доповнювалася система йотованих в укр. мові (літера ї писалася не тільки для позначення йотованого і в словах типу їхав, мої, але й звука і з ѣ та е після м'яких зубних приголосних д, т, з, ц, с, л, н (дїло, тїло, цїна, сїно, лїс, тїк, принїс і т. д.). Після твердих зубних вживалася літера і (стіл, сік). Звук і з о в новозакритих складах передавався через і (поділ). Літери ъ, ѣ, ы були вилучені з алфавіту. Йотоване е і м'якість поперед. приголосного перед е передавалися через є, йотоване о — буквосполученням йо, а м'якість приголосного перед о — через ьо. Згідно з галиц. вимовою в іменниках с. р. не відбувалося подовження приголосних і писалося закінчення є відповідно до наддніпр. я (зїлє, житє, знанє), прикм. суфікси -ський, -цький не пом'якшувалися (українский, нїмецкий), але позначалася м'якість с перед наст. м'яким приголосним (сьміх, сьвято, сьвіт), частка -ся писалася окремо від дієслова (учить ся, являє ся), як і допоміжні дієслова му, меш, ме від інфінітивів у формах майб. ч. недок. в. (робити ме, ходити меш); апостроф ставився після префіксів на приголосний перед йотованим і й о (з'явленє, з'їзд, під'їсти, з'орати), за винятком губних (мясо, вязати, пє, бю); вибухове g передавалося через ґ; іншомовні слова й різні форми окр. слів передавалися згідно з місц. вимовою з урахуванням вимови деяких звуків у тих мовах, з яких ці слова були запозичені, зокрема з позначенням м'якості л (зоольогія, блюза, кляса, Клавдия, генїй, єго, сказавбим тощо). Цей правопис мав як істотні переваги перед попередніми правописами, так і значні хиби, на що вказував І. Франко: немотивоване написання літери ї замість і в новозакритому складі і позначення знаком «ь» м'якості с у словах типу сьвято, сьміх. Східноукр. письменники та вчені (Б. Грінченко, А. Кримський та ін.) поставилися до Ж. негативно. Проте західноукр. інтелігенція і широка громадськість сприйняли цей правопис досить прихильно. 1893 Ж. була надр. «Руська граматика» С. Смаль-Стоцького і Т. Гартнера. Ж. була затверджена австр. урядом для офіц. вжитку в шкільному навчанні і безроздільно панувала в Зх. Україні аж до 1922, а деякі твори друкувалися нею й пізніше.

 

Г.П.Півторак

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: Желехівка.