Пасквіль

Ян Жоравницький

Скупі біографічні відомості про Яна Жоравницького дійшли до нас із стародавніх книг луцького і володимирського судів.

Походив із луцької шляхти, навчався в Жидичині, служив у Луцькій міській канцелярії. Протягом двох років судився із братом Олександром-ключником, згодом — городничим Луцька за право володіння селом Жоравники — батьківською спадщиною.

За участь у наїздах і за вбивство королівського секретаря було засуджено до смертної кари. Страчено Яна Жоравницького у 1589 р.

«Пасквіль 1575 р.» — єдиний відомий нам вірш Яна Жоравницького. Написаний проти дружини брата, жінки сумнівної репутації. Це найперша відома сьогодні спроба віршування на Україні народною мовою.

ПАСКВІЛЬ 1575 РОКУ

Хто йдеш мимо — стань годину.
Прочитай сюю новину.
Чи єсть в Луцьку білоглова,
Як та пані ключникова?
Хоча й вік подойшлий має,
А розпусти не встидає;
Убирається в форботи,
Леч не дбає про чесноти.
Нащо модли єй, офіри?
Аби були каваліри!
Лиш малженок ідет з двора —
Внет тут молодиков чвора!
З ними учти і беседи —
Не вертайся, мужу, теди!
Ой ти, мужу необачний!
Зроби жоні бенкет смачний:
Змаж ю лоєм з д'хлого хорта,
Ачей, зженеш з шкури чорта:
Смаруй києм над статечность,
Нех забуде про вшетечность.

Подано за сторінками 249-250 видання:

• Українська поезія XVI століття /Редкол.: О. Є. Засенко та ін., Упоряд., вступ. ст. та приміт. В. В. Яременка. — К.: Рад. письменник, 1987. — 287 с. — (Б-ка поета).