Рідна Школа (т-во)

Енциклопедія Українознавства

«Рідна Школа» — Українське Педагогічне Товариство, осв.-виховне т-во, засноване 1881 у Львові, як «Руске Товариство Педаґоґічне», з завданням: а) «промишляти над потребами руского народа на поли шкіл народних, середних і висілих, займатися оснуванем руских шкіл і піддержувати справи вихаваня публичного і домашного на основі матерного язика; б) подавати членам поміч так моральну, як і матеріяльну». Для виконання цих завдань т-во організувало боротьбу за укр. школу в Галичині (1881 на понад 3 000 укр. громад було всього 1 529 шкіл з укр. мовою навчання) шляхом мемаріялів і петицій до влади і поширення зацікавлення шкільними справами серед загалу укр. суспільства; творило бурси для сіль, молоді у Львові (1905 — 4) і на провінції <16), щоб уможливити їй науку у сер. школах; видавало дитячу літературу і книжки для широких мас белетристичного і наук.-популярного змісту (з 1886 у в-ві «Бібліотека для молоді», до 1906 — 118 кн.), дитячий ж. «Дзвінок» (1892—1914), шкільні підручники й читанки, щорічний стінний календар (з 1889); присвячувало увагу проф. справам учительства аж до постання 1905 т-ва Взаємна Поміч Укр. Вчительства, а частково й пізніше та видавало ж. «Учител» (1889-1914). Відносно пізню Т-гао почало організувати приватне шкільництво (1898 — перша укр. виділова дівоча школа ім. Шевченка у Львові, 1903 — дівоча учительська семінарія у Львові і 1907 — школа вправ при ній, 1906 — перша сіль. нар. школа у Зарваниці). Т-во творило філії (перша 1888 у Щирці); 1906 їх було 33, а ч. чл. збільшилося з 83 (1881) до 943 (1900) і 3 000 (1906).

1912 на підставі зміненого статуту Т-во прийняло назву — Укр. Пед. Т-во (УПТ), філії Т-ва названо кружками, що об'єднувалися на певній території в Союзи кружків, так що УПТ стала автономно-федеративним т-вом. За останні рр. перед першою світовою війною УПТ присвячувало більше уваги відкриттю нових шкіл, зокрема сер., і курсів, які підготовляли сіль, молодь до гімназій і учительських семінарій, творило численні курси для неписьменних, бібліотеки, далі поширюівало мережу бурс (за 1907-14 їх постало 26) і видавничу діяльність. 1914 УПТ мало 18 нар. шкіл, 38 підготовчих курсів, 7 гімназій; ч. чл. зросло до 4 814, згуртованих у 59 кружках. Деяким недоліком укр. приватного шкільництва була двоїстість його праці: ним керували у 1910—14 як УПТ, так і Крайовий Шкільний Союз, до складу якого входило УПТ; компетенції обох установ «є були ясно розмежовані. Клопотання УПТ в урядових установах спричинилися у деякій міра до збільшення мережі укр. нар. (1914 р. — 2 510) і сер. (6 гімназій, 10 утраквістичних семінарій) шкіл у Галичині.

Визначнішими гол. Руского (Укр.) Пед. Т-ва до 1918 були: А. Яновський (перший гол.), о. В. Ільницький, о. І. Чапельський, О. Барвінський, Е. Харкевич, О. Макарушка, о. Т. Войнаровський; ін. діячі: о. О. Базюк, А. Вахнянин, Г. Врецьона, Р. Заклинський, К. Малицька, К. Паньківський, Ю. Романчук, о. О. Стефанооич, В. Шухевич й ін.

Після занепаду діяльности під час світової і визвольної війни УПТ довелося працювати в умовах ліквідації поль. владою укр. нар. шкіл (залишилося лише 352 школи з укр. мовою навчання) і неприхильної настанови поль. влади. Щойно після зміни статуту 1924 умови праці УПТ дещо покращали; проте не було дозволено йому поширити діяльність на півн.-зах. землі. 1926 змінено назву УПТ на «Рідна Школа», Укр. Пед. Т-во (термін «Р. Ш.» вживався вже раніше). Членство в «Р. Ш.» було одноступневе, т-во очолювала Гол. Управа у Львові, вибирана на Заг. з'їздах «Р. Ш.». Низовими клітинами були кружки «Р. Ш.»; посередніми орг. ланками — пов. Союзи кружків; у тих псз., де їх не було, керівництво вели кружки «Р. Ш.» у пов. м. Ч. гуртків і їх членство постійно зростало так, що 1939 55% укр. місцевостей у Галичині мали свої кружки «Р. Ш.», а членство «Р. Ш.» охоплювало бл. 8% укр. населення у віці 20 рр. і більше; ч. пов. союзів — 30. Зростання кружків і членства видно з таблиці: 1914 1930 1939 Кількість кружків Кількість чл. (у тис.) 59 4,8 593 31,6 2 074 105,0 «Р. Ш.» стала в нових умовах ідейною й орг. централею всього укр. приватного шкільництва в (Галичині та очолювала боротьбу за укр. школу; вона звертала гол. увагу на розбудову шкільництва всіх видів. Кількість шкіл «Р. Ш.» і учнів у них (в дужках у тис.) така: Рід шкіл 1914 1930 1938 Народні Сер. заг.-освітні Фахові 18 7 81* (6,7) 12 (1,6) 7 (0,9) 33 (6,1) 23** (2,5) 15 (1,5)

• Разом із «збірними лекціями». ** У тому ч. — 12 гімназій і 11 ліцеїв.

Ч. нар. шкіл «Р. Ш.» було невелике (у них вчилося бл. 2% укр. дітей) як через фінансові труднощі, так і перепони з боку поль. влади. У деяких місцевостях їх заміняли т. зв. «збірні лекції» — школи без урядової концесії, а після їх ліквідації владою т. зв. «домашнє навчання» (не більше 10 дітей разом), яке також не розвинулося через переслідування адміністрації (1938 це навчання вели ледве 4 кружки). У сер. школах «Р. Ш.» навчалася понад 20% укр. молоді, яка ходила до сер. шкіл. Серед фахових шкіл була одна сер. (торг. гімназія у Львові) і 5 фахово — доповнюючих. Разом у всіх школах «Р. Ш.» працювало бл. 350 постійних учителів і 150 — т. зв. доходячих. «Р. Ш.» буйно розвинула у 1930-их рр. сезонові садки (1930 — 41, 1938 — 605 з 22 100 дітьми); постійних садків було мало — 3 т. зв. захоронки (120 дітей) і З світлиці (100 дітей). Дошкільній праці допомогло вид. «Р. Ш.» підручника «Укр. дошкілля» (ред. Л. Ясінчук).

При кружках «Р. Ш.» творено гуртки доросту «Р. Ш.» (1935 — 16 000 молоді, 1936 — 873 гуртків з 6 188 учнями), але влада їх заборонила (однак, деякі діяли й далі), й згодом виховання молоді велося у заг. рамках праці кружків. Бурси «Р. Ш.» втратили значення: їх було в 1938-39 рр. 5 з 151 учнем.

«Р. Ш.» вела також виховно-осв. діяльність для старших за допомогою рефератів (1937 їх було 1761, а слухало — 24 524 особи), концертів (306), аматорських і театральних вистав (1560) та прилюдних виступів шкільної молоді виховних установ «Р. Ш.» (4 208). Важливе значення мали різного роду курси (українознавства, для неписьменних, керівниць садкіа і рідношкільних керівників, плетіння, куховарства тощо) — разом 64 з 1 480 учасниками; ці курси часто заміняли шкільне навчання. При .кружках діяли бібліотеки (653 з 72 207 книжками і 17 097 читачами, у тому ч. 11 176 молоді), а при Гол. Управі «Р. Ш.» пед. бібліотека з 2 580 кн. (всі числа на 1937-38). Видавнича діяльність була менша, ніж до 1914; з 1932 «Р. Ш.» видавала ілюстрований ж. «Рідна Школа», що виходив двічі на місяць. Під поль. натиском на оборону укр. шкільництва «Р. Ш.» доводилося витрачати більше енерґії, ніж до 1918. Найбільше зусиль коштувало влаштування шкільних плебісцитів за укр. мову у школах — вперше 1924 (понад 600 000 заяв від батьків).

При Гол. Управі «Р. Ш.» існувала (у 1930-их рр.) Укр. Порадня для вибору зівання (гол. С. Пастернак, секретар В. Метельський) та два підприємства — книгарня (1938 обороти 228 000 золотих — чистий прибуток 3 970 золотих) і в-во.

До найважливіших імпрез, що їх влаштовувала «Р. Ш.», належали: святкування 50-річчя «Р. Ш.» 1931-32 у Львові, на провінції в Галичині й на еміґрації, зокрема в ЗДА; І Укр. Пед. Конґрес (2-3 липня 1935) та його завершення — Перша Укр. Пед. Вистава (Львів, червень 1938). Щороку перед закінченням шкільного року у Львові і по більших м. відбувалися рідношкільні Свята Молоді.

Видатки «Р. Ш.» становили на поч. 1930-их рр. 2,2 млн золотих річно, 1937-38 — 1430 500 золотих, прибутки (гол. оплата в сер. і фахових школах, прибутки з в-ва і кооперативи «Рідна Школа» тощо) становили звич. пол. видатків (1937-38 — 754 700). Недобір покривався з добровільних пожертв громадянства (серед ін. укр. еміґрації за океаном, зокрема у ЗДА) та членських внесків; щороку влаштовувано масові збірки «на коляду» і «на писанку» «Р. Ш.».

Головами ««Р. Ш.» у 1920-30-их рр. були: А. Гладишовський, О. Терлецький, Б. Янів, І. Кокорудз, І. Галущинсъкий, М. Заячківський, Д. Коренець; ін. діячі «Р. Ш.» (крім довоєнних): І. Герасимович, В. Ільницький, О. Кисілевська, М. Климкевич, М. Коновалець (довголітній секретар «Р. Ш.»), О. Попович, О. Степанів-Дашкевич, М. Терлецький, Л. Ясінчук (делеґат «Р. Ш.», до ЗДА) та ін.

Після приходу большевиків «Р. Ш.» була ліквідазана. За нім. окупації більшість її майна перейшла у власність Укр. Осе. Товариств (вони й виконували частину завдань кружків «Р. Ш.») та УЦК і його клітин.

На еміґрації подекуди вживають назву «Р. Ш.» установи, що утримують укр. школи або ведуть осв. роботу.

Література::

• Ясінчук Л. 50 літ «Рідної Школи» 1881—1931, Л. 1932.
• журн. «Рідна Школа», рік І—IX, Л. 1932—39.

В. Кубійович