Шкільництво. Підросійська Україна 1795-1917
Енциклопедія Українознавства
ПОПЕРЕДНІНІ СТОРІНКИ
Укр. землі під Росією
Після захоплення Росією Правобережжя (1793—95) там залишено поль. школи до 1831, а також Кременецький ліцей, заснований 1819, підлеглі Віленській шкільній окрузі. Решта укр. земель мала рос. Ш. в рамках Київ. і Харківської шкільних округ. Після поль. повстання 1830—31 pp. рос. Ш. поширено й на Правобережжя і підпорядковано його, замість Віленській, Київ. окрузі, створено нову — Одеську округу (1832).
1804 створено систему 4-річних гімназій у губернію містах під опікою університетів. Посталий 1805 перший на підрос. Україні університет у Харкові (див. Харківський Університет) став опікуном цих гімназій на сх. України (до 1831 опікуном правобережних гімназій був поль. Віленський Університет). Крім цього, в губ. і пов. м. створено 2-річні пов. училища під наглядом дир. гімназій, а в м-ках і с. — однорічні «церковноприходські» школи під наглядом дир. пов. училищ.
Після ліквідації Крем'янецького ліцею 1831 на його базі створено 1834 другий на підрос. Україні Київ. Університет. 1835 університети позбавлено акад. свобод і підпорядковано їх мін-ву освіти. Вищими школами були також ліцеї, особливо Ніженський Безбородьківський ліцей (1825, 1875 — перетворений на Історико-філологічний інститут князя Безбородька), та Рішельєвський ліцей в Одесі (1817, 1865 перетворений на Новоросійський університет, згодом Одеський університет).
Крім гімназій (навчання в яких продовжено 1817 до 7 pp.), сер. школами були кадетські корпуси (в Києві і Полтаві), інститути благородних дівчат у Києві (1837), Харкові, Одесі й ін. м. та закриті виховно-навчальні пансіони. Нижчим типом сер. шкіл були 5-річні прогімназії (див. Середня школа).
Деколи дідичі творили у 1820 — 40-их pp. для своїх кріпаків школи за зразком Дж. Ланкастера. Загалом на підрос. Україні було 1856 ледве 1 320 різних шкіл, які охоплювали тільки 0,53% населення.
Після смерти Миколи І (1855) виник рух недільних шкіл з навчанням по-укр. і (через брак укр. підручників) по-рос. Ці школи були призначені переважно для дорослих; 1859 — 60 їх було 68. Підручники для них складали Т. Шевченко,П. Куліш й ін. Рос. уряд закрив ці школи 1862, а їх діячів репресував. 1863 р. міністр О. Валуєв заборонив видавати підручники й інші книги українською мовою
Нова система початкового шкільництва була встановлена 1864: 1- і 2-класні школи, підпорядковані мін-ву О.; «школи грамоти» під юрисдикцією Святішого Синоду, 3-річні парафіяльні школи (деякі зміни введено 1874). Одночасно створені 1864 на Лівобережжі і Півд. Україні земства дістали право творити земські школи. Кількість цих шкіл (від 3-річних до 7-річних і до вчительських семінарій) зростала з бл. 1600 у 1877 до 4700 у 1909 — 10 pp. Від 1870 діячі земств намагалися завести в цих школах українську мову, але безуспішно. Уряд не довіряв земським школам і радше підтримував примітивніші парафіяльні школи.
Рос. уряд, не довіряючи правобережній шляхті, переважно польській, забороняв земства на Правобережжі аж до 1911. Це поглибило нац.-культ. відсталість Правобережжя.
1912 пов. школи перетворено на вищі початкові школи і 4-річні, переважно коедукаційні. З'явилися вони і в менших м. і по с. Але аж до революції 1917 тільки 60% дітей ходило до шкіл; на Правобережжі, з вищезгаданих причин, ще менше, напр., у Київ. губ. бл. 40%. У висліді майже повна письменність укр. населення в 1654 (див. вище) була зведена на підрос. Україні до 26% 1897 (нижче сер. грамотности в імперії).
У 1890-их pp. земства почали творити також дитячі садки і ясла (див. Дошкільне виховання). Поч. пед. освіті на підрос. Україні дала Тимчасова Пед. Школа в Києві 1862. 1869 постала в Києві перша вчительська семінарія. 1917 було таких семінарій 33. 1874 засновано у Глухові учительський інститут, а 1917 було їх 8 (на дещо вищому рівні, ніж семінарії).
Сер. школи після реформи 1864 і в наступні pp. ділилися на класичні гімназії (8-річні), реальні училища (6- або 7-річні), кадетські, духовні училища і семінарії (вищий ступінь), різні жін. сер. школи. Вищою сер. школою була Колегія Павла Ґалаґана, заснована 1871 в Києві.
Від 1870-их pp. земства почали творити проф. школи (мист. ім. М. Гоголя в Миргороді, ткацька в Дігтярах). На поч. 1917 були на Україні 93 фахові сер. школи.
1895 постала перша укр. студентська організація (в Київ. Університеті). 1913 таких оргцій було вже 22, переважно таємних (див. Студентство). Під впливом революції 1905 і тих організацій деякі проф. почали викладати українською мовою, але швидко це заборонено. Жінкам вільно було вступати до університетів тільки в рев. pp. 1905 — 06. Натомість існували різні вищі жін. курси (в Києві від 1878). Розвивалася вища техн. О. 1871 постав Харківський Ветер. Інститут (на базі ветер. школи, заснованої 1851), 1884 — Технологічний Інститут у Харкові, 1898 — Політехн. Інститут у Києві, 1889 — Вища Гірнича Школа в Катеринославі (від 1912 — Гірничий Інститут) тощо. Разом 1915 було 19 вищих фахових шкіл.
Від кін. 19 ст. бере початок позашкільна О., зокрема з 1891 почало діяти «Общество Грамотности» в Харкові (див. Товариства грамотності). Від 1864 були дозволені нові недільні школи під контролем уряду. Від 1870-их pp. опіку над ними перебрали земства, а згодом також духовенство. Нар. читання, заініційовані у Полтаві 1861 (по-рос.), були заборонені, але в 1870-их pp. відновлені. 1898 група українців у Петербурзі створила Благодійне Товариство видавання загальнокорисних і дешевих книжок, яке на подобу гал. «Просвіти» почало видавати укр. самоосв. книжечки. Революція 1905 дала змогу наслідувати гал. зразки більш одверто: 1905 в Катеринославі створено перше товариство «Просвіта», згодом і в ін. м.
На Кубані існували окремі рос. школи для козаків та «іногородних» (для козаків безкоштовні).
НАСТУПНІ СТОРІНКИ
- Шкільництво від 1795 до 1917 року.
- Шкільництво від 1917 до 1920.
- Шкільництво в міжвоєнну добу.
- Шкільництво від 1939 до 1945
- Шкільництво від 1945 до 1985
