Особые совещания

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 20:02, 13 листопада 2009, створена Stary pes (обговореннявнесок) (Захист на Особые совещания встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково)))

Перейти до: навігація, пошук

Енциклопедія Українознавства

Особливі наради (рос. — особые совещания, ОСО), внутр. поліційні суди в СССР у системі ДПУ-НКВС-МВС; існували впродовж 1928-1953 рp. та були гол. органами масового терору. Складалися з чл. таємної поліції (енкаведистів). Слідчі органи подавали матеріял на заарештовання до О.н., а ці останні виносили вироки у відсутності підсудних. Підсудні часто не знали тексту обвинувачення аж до часу виконання вироку. До 1936 О.н. мали право засуджувати не більше як на 5 pp. концтабору, якщо йшлося про політ, в'язнів (т. зв. «контрреволюціонерів»), або на заслання, якщо йшлося про т. зв. «соц. небезпечний елемент» куркулів, свящ., кримінальних злочинців). Після 1936, а особливо впродовж 1937-38 та 1947-48 pp. 0.н. масово засуджували до 10, 15 і 25 pp. концтабору, а також до розстрілу. За Єжова О.н. діяли через т. зв. «трійки», зформовані на районовому і обл. рівні з трьох осіб: начальника місц. НКВС, секретаря партійного комітету та начальника місц. міліції. Трійки складали списки людей, що підлягали арештові на підставі підозри чи доносів, і передавали їх на затвердження до О.н. Іноді трійки діяли і безпосередньо від імени О.н.

В. Г

.