ГАНЦОВ Всеволод Михайлович [25.ХІ (7 .XII) 1892, Чернігів — 5.Х 1979, там же] — укр. мовознавець. Закін. 1916 Петерб. ун-т. Учень О. О. Шахматова. У 1919-29 — наук. співробітник ВУАН. Досліджував питання діалектології, історії укр. мови, укр. правопису, лексикографії. У праці «Діалектологічна класифікація українських говорів» (1923) розробив наук. засади діал. членування укр. мови. Досліджував поліські дифтонги («Характеристика поліських дифтонгів і шляхи їх фонетичного розвитку»,1923; «Діалектологічні межі на Чернігівщині», 1925). Праця «Особливості мови Радзивилівського (Кенігсберзького) списку літопису» (1927, рос. мовою) — зразок аналізу мови писем, пам'яток. Член правописної комісії та автор розділу «Фонетика» у проекті укр. правопису (1926), редактор академ. «Російсько-українського словника» (1925-29). Дослідник автографів Т. Шевченка. Незаконно репресований за т. з. справою СВУ 1929-46, 1949-56. Реабілітований 1989.

Літ.:

• Життєпис В. М. Ганцова. ЗІФВ ВУАН, 1920-23, кн. 2-3
• Шерех Ю. Всеволод Ганцов. Олена Курило. Вінніпег, 1954
• Железняк М. Мовозн. Спадщина Всеволода Михайловича Ганцова. «Мовознавство», 1990, №3

М.Г.Железняк