БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (6.6.1847 — 1927) — визначний український громадсько-політичний діяч, педагог і історик, дійсний член НТШ (з 1899). Брат В. Барвінського. Народився в с. Шляхтинцях на Тернопільщині у родині священика. В 1857-65 вчився у тернопільській гімназії. У 1865 вступив до Львівського ун-ту, вивчав історію і українську мову та літературу. Добре володів німецькою і декількома слов'янськими мовами. В студентські роки очолював львівський осередок Громади, співпрацював з українськими періодичними виданнями «Правда», «Мета», «Русь», «Русалка». Був знайомий з М. Лисенком. З 1868 Б. займався педагогічною діяльністю, викладав у гімназіях Бережан, Тернополя, з 1888 — професор державної учительської семінарії у Львові. В 1889-1918 — член Крайової шкільної ради, в 1891-96 голова Українського Педагогічного Товариства, заступник голови т-ва «Просвіта» (1889-1895). В 1886 Б. розпочав видавати «Руську історичну бібліотеку» (вийшло 24 томи). Б. поряд з О. Кониським і В. Антоновичем став одним з ініціаторів реорганізації Літературного Товариства ім. Т. Шевченка в Наукове Товариство ім. Т. Шевченка, а в 1892-97 — очолював т-во. Б. брав активну участь у громадсько-політичному житті Галичини. Намагався досягнути порозуміння з австрійським урядом і польськими політичними колами, впроваджуючи в життя політику т.зв. нової ери, яка, однак, зазнала невдачі (див. Народовці). В 1891-1907 входив до складу австрійського парламенту (з 1917 — довічний член Ради Панів), в 1894-1904 — депутат галицького сейму. В 1896 виступив засновником Католицького Руського Народного Союзу, який в 1911 перетворився на Християнсько-Суспільну Партію. В 1918-19 Б. очолював Державний Секретаріат освіти і віросповідань Західно-Української Народної Республіки в уряді К. Левицького (з 9.11.1918 до 4.1.1919). Після окупані польськими військами Галичини вийшов від політичної діяльності Б. — автор і видавець кількох підручників для українських народних і середніх шкіл — «Виїмки з українсько-руської літератури», «Вибір з української літератури», «Історія української літератури» (1920), та ін.