Виробничий термінологічний бюлетень. С. 1

Викорінити націоналізм у виробничій термінології^[1]

Українські контрреволюційні елементи, що намагалися відірвати Радянську Україну від Радянського Союзу і віддати українських робітників і селян у поневолення польським і німецьким фашистам, спрямовували розвиток української радянської культури на рейки буржуазної культури. Особливо це виявилося на мовному фронті, надто в лексикографічній роботі, де українські націоналісти різних гатунків за всяку ціну намагалися спільні для російської і української мови слова, мовні конструкції, словотворчі елементи, вимову тощо сфальшувати і замінити широковживані в українській мові слова, звороти тощо вигадками. Українські націоналісти відкидали існуюче однакове в українській і російській мовах, але вишукували спільне з мовою чеською, польською, німецькою, — оріентуючись у мові на буржуазну Европу, як і в літературі, мистецтві тощо.

Ця оріентація на буржуазну культуру виявилася в запровадженні в українському правописi ля, льо, ґ, у запровадженні іменників жіночого роду відповідно до роду цих іменників в европейських мовах, як аналіза, аніліна, туберкульоза, синтеза тощо, наперекір тому, як ці слова вимовляють трудящі України.

Таксамо й творення української термінології було спрямоване на фальсифікацію української мови і водночас на відрив української мови від російської способом запровадження вигаданих слів, діалектизмів, застосування слів у іншому значенні замість слів спільних з словами в російській мові. Вигаданими словами, словами „припасованими”, діалектизмами тощо засмічені всі термінологічні словники. До найбільше засмічених словників належить Словник Виробничої Термінології (Харків, Видавництво „Радянська Школа”, 1931 р., с. 110).

Цей словник являє собою величезне фальшування, перекручення і викривлення української мови. 250

Перегляд цього словника показує, що він має в собі приблизно 40—50% слів (гнізд), які треба було переробити і виправити, щоб знищити в ньому шкідницьку виробничу термінологію.

Шкідництво в цьому словнику насамперед найширше виявляється в розв'язанні в українській частині інтернаціональних термінів, а саме:

Словник дуже часто уникає подавати інтернаціональні терміни, а подає вигадані українські „відповідники" або бере вигадані „відповідники" з інших словників; напр., брандмауер — противогневик; брандсбойт — виприскувач, бренгауз — горнівня; бергштрих — спадориска; бухта (круг каната) — койла; аэрографчик, -щица — фарбоприскач, -чка і т. ін.

Залишаючи іноді інтернаціональні терміни, словник дає при них і українські розв'язання — на першому, а іноді на другому місці — при чому в цих випадках українські відповідники бувають такі:

а) вигадані: агломерат — скупняк; конгломерат — зчіпляк; бризантность — розсадність; буфер — відпружник, буферный — вирівняльний, амальгама — живосріблина; гіфтайзен — (скло) чіпляк і т. д.;

б) пристосовані слова, тобто слова, що фактично в мові мають інше значення: бандаж — 1) (колеса, рамы) шина, 2). (проволочный) пов'язь; амбразура (оконная) — заглибина, амбразура; бидон — балцанка; бухта (моря) — заточина; кнопка — гудзик i т. ін.;

в) архаізми або діалектизми; баласт (для суден., воздухопл.) савур; банка (мель)  — жбир; ватная машина  — чухрань і т. д.;

г) замість іншомовних слів словник дає теж іншомовні слова, але в перекрученій формі, якої немає у живій мові. Це, очевидно, робилося й для того, щоб слово хоч чим-небудь було відмінне проти російської мови; напр., геодезист — геодет; таксатор — таксатор, таксар та ін.

Поряд із таким униканням інтернаціональних та іншомовних слів, їх перекрученням і т. ін., маємо в словнику виробничому не менш виразне уникання таких широковживаних у сучасній українській мові слів-термінів, які спільні з російськими або схожі на російські.

Як зразок уникання в цьому словнику спільних у російській і українській мовах слів, маємо такі приклади: до російського слова крот український відповідник є кріт; слово крот застосовується в технічному значенні — дренажний плуг; отже слід 251 по-українськи подати кріт; але в словнику на крот подається не кріт, а діалектизм кертиця; до російського каска (пожарная) в українській мові уживається слово каска і дуже мало відоме маємо ще шишак але обминається каска, а дається шолом (= рос. шлем); відповідно до слова домна в українській мові широко вживане домна, але до цього слова подається „відповідник" висока піч (переклад німецького Hochofen); на слово гайка (уживане в живій мові і в літературі, напр., у М.Коцюбинського) дано діалектизм мутра німецького походження; на бердо дано блят (хоч і слово бердо широковживане в українській мові; відоме воно в художній літературі і його подає з багатьма джерелами сл. Грінченка); на беличье колесо дано вевіркове колесо (сл. Гр. дає: біличий — беличий) і на бритва дано бритва, голиця (слово голиця має зовсім інше значення (див. сл. Грінченка); на гребец (сена и пр.) — тільки громадільник (хоч у сл. Гр. є й гребець); на разъезд — розминка (Сл. Гр. роз'їзд) і т. д.

Націоналістичне уникання спільності з російською мовою — при фактичному існуванні спільних явищ і в українській, і в російській мовах — яскраво виявляє словник виробничий і в словотворі: він не подає слів з суфіксами -чик, -щик; напр., на рядчик словник дає рядник, на камеронщик — камеронник тощо; не подає словник і іменників на -ка, -ча із зазначенням дії; напр.: доставка — достава, пристава (хоч у Сл. Ум. маємо: доставка — доставка, приставка); выдача — видавання та ін. Уникання спільності з російською мовою в уживанні суфіксів виявляється в словнику і в подаваних іншомовних словах; напр., словник дає: авиетка — авієта; бюретка — бюрета і т. ін., хоч суфікс -ette у таких словах (aviette) якраз означає зменшення і його передає українська мова суфіксом -ка, тобто — авиетка — авіетка, бюретка — бюретка...

Яскраво виявляє виробничий словник націоналістичне обличчя в передаванні двослівних (іноді трислівних) складених термінів. Виробничий словник дуже часто передає ці складені терміни одним українським словом — найчастіше штучно утвореним, неіснуючим у живій мові; напр.: бусоля — ориентир — орієнтобусоля; завод дубовых екстрактов — дубоекстрактовня... Така націоналістична тенденція виробничого словника особливо яскраво виявляється в передаванні двослівних термінів; прикметник плюс іменник: завод, мастерская, машина, отделение, фабрика, цех, напр.:

1) завод автомобильный — автомобілярня; з. алебастровый — алебастрарня і т. д., закінчуючи заводом 252 ефельним, який названо ефелепереробня; 2) мастерская весовая — терезярня і т. д., кінчаючи м. ювелирная — ювілярня; 3) машина бронзовальная — спижувалка і т. д., кінчаючи м. щеточная — щіткувалка; 4) отделение агитационное — збурювальпя, агіто(і)вня; о. амальгамационное — живосрібнильня, амальгамувальня і т. д., кінчаючи о. шлюзовое — шлюзо(і)вня, опусто(і)вня; 5) фабрика амальгамационная — мальгамувальня, живосрібнильня; агломерационная — агльомераційня і т. д., кінчаючи ф. щеточная — щіткарня; 6) цех бандажепрокатный — шиновальцівня, цех шиновальцівний, цех бессемеровский — бесемерня, цех бесемерівський і т. д., кінчаючи цех трубный — трубарня, цех трубний. Такі шкідницькі „відповідники" до вказаних двослівних термінів російського реєстру дає виробничий словник послідовно і систематично, через що дуже часто бувають випадки, коли такі українські „відповідники", утворені на -ня, дають цілковите змішання цехів, заводів, фабрик, відділів і майстерень, бо скрізь відповідно до складених термінів з цими словами і прикметниками виробничий словник дає українські „відповідники" на -ня; напр.: завод солодовенный — солодо(і)вня, отделение солодовенное — солодо(і)вня; цех жестяной — бляхарня; завод жестяной — бляхарня; мастерская жестяная — бляхарня; завод литейный — ливарня; цех литейный — ливарня; фабрика чулочная — панчішня; мастерская чулочная — панчішня і т. ін.

Поряд з указаними найвиразніше виявленими націоналістично-шкідницькими явищами у виробничому словнику, є в ньому багато шкідливих моментів і хиб, з яких найважливіші такі:

Словник надзвичайно щедрої рясно подає „новотвори" тобто вигадані слова, не позначаючи цього (бо взагалі словник джерел до своїх розв'язань не подає; подає їх тільки при словах, яких він не рекомендує).

У більшості випадків удається встановити, що найголовнішим першим джерелом цих „новотворів" (навмисне вигаданих слів) були словники будівельний, механічний (Силовні), мірництва та ін. Напр.: пунктир — крапчак (вигад. сл. мірн.); раковина — 1) сказ (невідомо звідки з таким значенням, бо в сл. Гр. має інше знач.); 2) (телефона) наушниця;раковщик (лесопильного завода) — вітровинник — вигадане на підставі слова вітровина - рак дерева — Сл. Гр.); распалубка(в своде) — відпалубина (виг. сл. Буд.); распил, — ловка [так у тексті – В.К.] (распиленные бревна — пилянка (припасував 253 сл. Буд. з Сл., де пилянка має інше значення) „скільки взяв за пилянку дров?"); тальвег — поточина (вигад, сл. Мірн.); аэрограф — фарбоприскавка (вигад, сл. Мануф.) і т. д.

До націоналістичного шкідництва треба віднести і навмисний та безпідставний поділ гнізд у виробничому словнику на розділи. Напр.: выступающий — 1) (о частях сооружения) виступний; 2) (из ряда) витичний; высыпка — 1) (кристаллов) висипка; 2) (высыпание массы) висипання і т. ін. Такий поділ на розділи, де він, очевидно, штучний, тенденційний і непотрібний, у Бюлетені виправлено.

Дуже багато є термінів російського реєстру (інтернаціональних і особливо російських), відповідники до яких в українскій частині словника не можна визнати задовільними, бо вони вигадані, припасовані і т. ін.

У тих випадках, коли українських відповідників до таких слів реєстру немає в українській мові або на ці терміни російького реєстру українських відповідників не знайдено в матеріалах, то в Бюлетені дано пояснення кількома словами, напр.: отмашка — сигнальний прапорець.

Треба ще відзначити (крім інших моментів, як питання наголосу, правопису) недодержаність у сл. Виробничому в подаванні дієслів і особливо дієслівних іменників: іноді на один російський дієслівний іменник від доконаного або недоконаного виду дієслова словник подає в українській частині український відповідник — дієслівний іменник від обох видів — і доконаного, і недоконаного. Таксамо у словнику дуже часто не додержано однакового подавання термінів із складниками держатель, отделитель, выделитель, гаситель, уловитель та ін. Цей останній момент таксамо виправлено в Бюлетені, а щодо подавання дієслівних іменників і інших дрібніших моментів (наголос, правопис), то цих виправлень у Бюлетені не подано.

Виробничий словник переглянула бригада співробітників НДІМ на чолі з науковим робітником Інституту Мовознавства т. О. Ізюмовим. Зредагував матеріал т. Грищенко І.Я. На Бюлетень дала свою рецензію термінологічна комсія НКО. Цілий ряд термінів було затверджено на редколегії Інституту Мовознавства.

Для користування Бюлетенем даємо такі пояснення:

В Бюлетені подано тільки ті слова (гнізда) виробничого словника, які виправлено або перероблено.

Всі виправлені слова в Бюлетені технічно відповідають технічному оформленню їх у самому словнику. Отже, коли в словнику 254 при слові (гнізді) не було цифр і ремарок, їх не подано і в Бюлетені.

Коли гніздо (слово) мало поділ на розділи (1, 2, 3 тощо), і в цьому розділі змінено розв'язання, що стоїть під певною цифрою (або кілька розв'язань під різними цифрами), а інші розв'язання залишено без змін, то і в Бюлетені під тією самою цифрою (або цифрами) подається тільки перероблене розв'язання, а інші розділи (яких не перероблено) не подаються зовсім.

Але коли гніздо мало поділ на кілька розділів, поданих під різними цифрами, і весь цей поділ на розділи в Бюлетені знято зовсім і все слово зведено до одного розділу (бо поділ на кілька розділів у словнику нічим не виправданий), то в Бюлетені, при такому гнізді подано всі ці цифри разом, а після них загальне розв'язання; напр., коли в словнику було гніздо:Панель — 1) (общ. название) панеля, (плинтус) лиштва, плинтус (-са); 2) (тротуар) пішохід (ходу); 3) (ферма) ділянка, — то в Бюлетені дано це слово без поділу на розділи: Панель (1, 2, 3, 4) — панель (-лі), іноді в таких випадках не подано цифри, а сказано во всех значен. або повторено ті ремарки, які були в самому словнику.

• Виробничий термінологічний бюлетень. УАН, Iнститут мовознавства, №5. Київ: Вид. УАН, 1935, с. 5-11.

Передруки

• Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали. Упорядники: Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005 — 249-254 с.

1. ↑ Номери сторінок (грубий шрифт зеленого кольору) подано за Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали. За ред. Л. Масенко. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005,