ЛЮБАРТ (православне ім'я — Дмитро, р.н, невід. — п. 1385) — князь литовський (1340-85), галицько-волинський (1340-49) і волинський (1349-85), наймолодший син Гедиміна, брат Ольгерда і Кейстута. Був одружений з дочкою галицько-волинського князя Юрія II Болеслава. В 1340 після смерті Юрія II Болеслава бояри обрали Л. князем Галицько-Волинської держави. Володів Волинською, Холмською і Белзькою землями. В 1353, 1366 і 1376-78 у союзі з великим князем литовським Кейстутом вів тривалу боротьбу за землі Галицько-Волинського князівства з Польщею і Угорщиною. У Луцьку за князювання Л. було збудовано фортецю — т.зв. замок Любарта.