Відмінності між версіями «Панько Т. Збагачення української соціально-економічної термінології»

Збагачення української соціально-економічної термінології в процесі перекладу творів В.І. Леніна українською мовою^[1]

Таміла Панько

Сучасна українська соціально-економічна термінологія виражає цілісну систему марксистсько-ленінських понять, сформованих у теоретичних працях Маркса, Енгельса, Леніна, перевірених практикою розвитку соціалістичної економіки першої в світі країни соціалізму. Дослідження її ми розглядаємо як постійний процес, «багатостороннє (при вічно збільшуваному 340 числі сторін) пізнання з безліччю відтінків усякого підходу, наближення до дійсності (з філософською системою, що росте в ціле з кожного відтінку)» [1, 29, 303].

У надзвичайно широкому й складному колі проблем, пов'язаних з вивченням процесу становлення марксистсько-ленінської термінології східнослов'янських мов, найбільш актуальним і важливим, на наш погляд, є виявлення загальних закономірностей формування і розвитку термінології на позначення марксистсько-ленінських понять, дослідження наслідків цих закономірностей — вироблення спільного термінологічного фонду народів, об'єднаних у нову історичну спільність — радянський народ.

Зіставне дослідження соціально-економічних термінів, наявних у творах В.І. Леніна та їх перекладах, — один із найважливіших аспектів розв'язання даної проблеми.

При вивченні питання удосконалення системи української соціально-економічної термінології в процесі українських перекладів творів В.І. Леніна ми виходимо з марксистсько-ленінського розуміння системи як природно-історичного процесу, складної єдності з взаємозв'язаними компонентами і підсистемами, яка постійно змінюється, вдосконалюється, зазнаючи кількісних і якісних змін [14, 8].

Історія формування системи української соціальио-економічної термінології на означення марксистсько-ленінськнх понять — це яскравий приклад переходу від окремих термінів до системи, що відбувався в результаті перекладу українською мовою праць К. Маркса, Ф. Енгельса, В.І. Леніна.

Проникнення в суть ленінського трактування семантики слова (одночасно й терміна), усвідомлення ленінського підходу до найменування (одночасно й термінування) понять дають можливість глибше зрозуміти роль українських перекладів праць В.І. Леніна в процесі розвитку й удосконалення української термінології.

Предмети в природі взаємозв'язані. Відбиваючи цей зв'язок, «кожне поняття перебуває в певному відношенні, в певному зв'язку з усіма іншими» [ 1, 29, 165]. Це положення В.І. Леніна стосується і генезису та семантики термінів. Поняття, яке ще не має назви, викликає в свідомості асоціативні уявлення про інше близьке або подібне поняття, закріплене вже в мові за допомогою певного терміна, і це веде до утворення нового терміна з існуючих у мові морфем за уже відомою моделлю побудови. Лише завдяки системному характеру мови (відповідно — й системному характеру термінології) можливе 341 об'єктивне відображення взаємозв'язків і взаємозумовлень предметів і явищ навколишнього реального світу.

Методологічні положення В.І. Леніна щодо системного характеру об'єктивних реалій (а одночасно і їхніх найменувань) дають ключ для лінгвістичної інтерпретації природи семантики термінів, взаємозв'язку між ними, зумовленому як екстралінгвістичними, так і внутрішніми лінгвістичними факторами.

Ряд міркувань В.І. Леніна безпосередньо стосуються соціально-економічної термінології. Так, про термін відробітки В.І. Ленін говорить: «Ми замінюємо тепер термін «панщина» терміном «відробітки», бо останній вираз більш відповідає пореформеним відносинам і користується вже в нашій літературі правом громадянства» [1, 3, 178]. «Останній термін [резервна армія — Т. П.] чітко показує, про яке населення йде мова. Це — робітники, які необхідні капіталізмові для можливого розширення підприємств, але які ніколи не можуть бути зайняті постійно [1, 2, 168]. «...Фабрикою згідно з науковою термінологією не можна було назвати попередню стадію (ручне виробництво на дому або в майстерні капіталіста), яку, безперечно, треба характеризувати як капіталістичну мануфактуру». У виносці В.І. Ленін додає: «Зібер цілком справедливо вказував на непридатність звичайної термінології (фабрика, завод і т. п.) для наукових досліджень...» [1, 2, 176].

«...Високий грошовий прибуток, одержуваний селянами цієї групи [заможними — Т. П.], являє собою в значній мірі (якщо не цілком) прибуток від капіталу в тому специфічному значенні цього терміну, що його надає йому наукова політична економія» [1,1, 56].

Безперечно, терміни відробітки, резервна армія, прибуток, а також терміни імперіалізм, монополія ввійшли до складу української соціально-економічної термінології як виразники чітко сформованих економічних понять саме в результаті перекладів тих творів В.І. Леніна, у яких дається цим термінам наукове визначення.

При перекладі праці В, І. Леніна «Розвиток капіталізму в Росії» ввійшов в українську мову термін-словосполучення відробіткова рента, що є повною структурною калькою російського терміна отработочная рента, створеного в результаті творчого калькування німецького терміна die Arbeitsrente. При першому вживанні даного терміна В.І. Ленін у примітці пише: «У російському перекладі (стор. 51 і дальші) цей термін передано виразом «трудова рента». Ми вважаємо наш переклад правильнішим, бо в російській мові є спеціальний вираз 342 «отработки», який означає саме роботу залежного землероба на землевласника» [1,3, 160].

У результаті українських перекладів праць В.І. Леніна ввійшов у систему української соціально-економічної термінології і термін колгосп. Вивчена суспільно-політична й економічна література дає підставу говорити, що російський термін колхоз — неологізм В.І. Леніна. Спочатку він виражав значно ширше поняття, ніж сьогодні. З 1921 року, коли цей термін був утворений, до 1930 року ним називали різного типу кооперативні селянські господарства. Поняття «колгосп» об'єднувало такі видові поняття, як «комуна», «артіль», «товариство» і навіть «радгосп». Саме з таким значенням уживає термін колгосп В.І. Ленін у працях «Про продовольчий податок» та «Наказ від РПО місцевим радянським установам», написаних у 1921 році. У цьому ж році в українській мові була створена структурна калька терміна колхоз — колгосп. З 1925 року термін колхоз починає вживатися на означення диференційованої сільськогосподарської одиниці, причому зберігає і своє первісне значення. В 30-х роках термін колхоз стає синонімом терміна сельскохозяйственная артель. Паралельно із звуженням семантики російського терміна колхоз відбувається звуження його семантики і в українській мові.

Становлення термінології суспільних наук нерозривно пов'язане з життям суспільства, з певною ідеологічною концепцією. Ця думка загальноприйнята в радянській термінологічній школі і випливає з методологічних настанов В.І. Леніна щодо термінів — виразників суспільних (в тому числі й соціально-економічних) понять, носіями яких при соціалізмі стають все ширші маси трудящих. У праці «Ще раз про профспілки» В.І. Ленін категорично заявляє: «Для мас треба писати без таких нових термінів, які потребують окремого пояснення» [1, 42, 267]. Термінологічна практика В.І. Леніна йде в одному руслі з його теоретичними міркуваннями. Свідченням цього є і новотвори В.І. Леніна в галузі соціально-економічної термінології, і постійне звертання його до народних джерел термінотворення — введення влучного народного слова в термінологічну систему. З цього погляду цікавим є термін раскрестьянивание, вжитий у праці В.І. Леніна «Розвиток капіталізму в Росії» (в українській мові його відповідник — розселянювання, створений у результаті поморфемного калькування російського терміна при першому перекладі твору В.І. Леніна українською мовою): «Сукупність усіх економічних суперечностей в селянстві і становить те, що ми звемо розкладом селянства. 343 Самі селяни надзвичайно влучно і рельєфно характеризують цей процес терміном: «розселянювання» [1, 3, 159].

Міркування В.І. Леніна щодо термінології взагалі, його термінотворча практика, а також окремі зауваження з приводу деяких соціально-економічних термінів стали теоретичною настановою для перекладачів його творів у справі адекватної передачі російських ленінських соціально-економічних термінів засобами мови, на яку вони перекладаються.

Переклади творів В.І. Леніна українською мовою активізували українські мовні засоби для створення досконалої української економічної термінології, збагатили українську систему політекономічних термінів виразниками маркснстсько-ленінськнх економічних понять. Адже «при перекладі зіставляються дві мовні системи, передається однією мовою те, що створене іншою. Це активізує і поповнює лексичні, фразеологічні, граматичні і виражальні засоби мови, на яку перекладаються іншомовні твори» [17, 94].

У перших перекладах праць В.І. Леніна відбилася загальна неусталеність української суспільно-політичної термінології перших років Радянської влади. Далеко не завжди українські терміни адекватно передають російський оригінал, наявні вузькопобутові й діалектні слова. В український текст вводилися ті російські терміни, для яких українська мова ще не знаходила відповідних еквівалентів. Не можна забувати і про той факт, що «при становленні термінології… відбувалася боротьба між двома основними можливостями вибору — учено-інтернаціонального і національно-пуристичного» [37, 94 — 95]. Шкідливі помилки, що випливали з перекручень та перебільшень і того і того шляху творення термінів, відбилися на перших перекладах творів В.І. Леніна. Зокрема, національно-пуристичний шлях передбачав кування^[2], штучне утворення термінів та вживання побутових і архаїчних слів у ролі термінів.

Ілюстрацією до сказаного є, зокрема, терміни з праці В.І. Леніна «Сучасне міжнародне становище», виданої в 1920 році: свобідна конкуренція (С.м. — 20, 3) — рос. свободная конкуренция, средства продукції (С.м. — 20, 4) — рос. средства производства, капіталістичні противоречивості (С.м. — 20, 5) — рос. капиталистические противоречия, експльоатація звірського капіталу (С.м. —20, 6) — рос. эксплуатация 344 зверского капитала, довгові відносини (С.м. — 20, 9) — рос. долговые отношения. При пізніших виданнях праць В.І. Леніна поступово відбулася заміна вищенаведених невдало підібраних українських термінів-словосполучень іншими термінами, адекватними російським, але створеними відповідно до структури української мови: вільна конкуренція, засоби виробництва, капіталістичні протиріччя, експлуатація звірячого капіталу, боргові відносини. Величезні багатства соціально-екопомічної термінології, якою оперував В.І. Ленін, найповніше представлені в його працях «Розвиток капіталізму в Росії» та «Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму».

Уже перші переклади цих праць українською мовою свідчать як про намагання перекладачів найповніше передати суть ленінських політекономічних понять, так і про певну усталеність і здобутки української політекономічної термінології вже в перші роки після революції.

Близько 50 процентів серед усіх зафіксованих нами політекономічних термінів (з них близько 40 процентів термінів-слів) в українських перекладах названих праць В.І. Леніна не зазнали змін і утвердилися в сучасній українській політекономічній термінології. Більшість із них — це власне українські слова, що ввійшли в систему політекономічної термінології в результаті підведення під них наукової дефініції («довантаження» і «навантаження» загальновживаних слів соціальним змістом) або спеціально створені з національних ресурсів для вираження політекономічних понять. Цей факт підтверджує думку мовознавців про те, що основна тенденція при перекладах праць В.І. Леніна — вироблення і утвердження термінологічної лексики, яка походить із загальнонародної мови. Широко вживана в творах В.І. Леніна інтернаціональна термінологія на вираження політекономічних понять в основному своєму складі теж знайшла своє належне місце уже в перших українських перекладах. Це стосується, зокрема, термінів реалізація, рента, капітал, капіталізм, буржуазія, премія, утилізація, колонія, фетишизм тощо.

Зміни в системі українських соціально-економічних термінів у процесі перекладу творів В.І. Леніна відбувалися в таких основних напрямках: чітка диференціація термінів на означення різних політекономічних понять, заміна штучно створених термінів більш вдалими відповідниками як з погляду структури української мови, так і з погляду адекватності оригіналу; приведення у відповідність української термінології понятійному змісту термінів оригіналу; фономорфологічні зміни в напрямку 345 зближення українських термінів із російськими (якщо таке зближення відповідає структурі й закономірностям розвитку української мови); дотримання тенденції до однозначності термінів, відсутності дублетних пар; приведення у відповідність термінологічних словосполучень за принципом системності.

У творах В.І. Леніна наявна чітка диференціація термінів оборот і обіг. Уже один вислів «Додаткова вартість не може виникнути з товарного обігу, бо він знає лише обмін еквівалентів» [1, 26, 55] показує, що термін обіг (рос. обращение) В.І. Ленін уживав на означення видового поняття на відміну від родового поняття оборот. У перших перекладах творів В.І. Леніна українською мовою така диференціація не завжди витримана. Термін обіг (Імп. — 31, 105) нерідко знаходимо як еквівалент російському оборот (Имп., 360), термін оборот (Р. к. — 30, 31) — як еквівалент російському обращение (Р. к. — ПСС, 33).

Починаючи з перекладу третього видання Творів В.І. Леніна, російські терміни оборот і обращение послідовно передаються відповідно через оборот і обіг.

Під впливом перекладів творів В.І. Леніна закріпилися в українській соціально-економічній термінології термін оборот як виразник кругообороту капіталу, взятого не як одноразовий акт, а як процес, що періодично відновлюється і повторюється, і термін обіг, який називає процес перетворення товарів у гроші і зворотне перетворення грошей у товари. Відповідно до терміна обіг прикметник термінологічного значення обіговий — обіговий капітал (Р. к. — 30, 25) послідовно замінений прикметником оборотний (Р. к. — 36, 23).

На жаль, усі наявні російсько-українські та українсько-російські словники [11, 201, 203] допускають неправомірну підміну терміном оборот терміна обіг і навпаки. А саме укладачам словників треба перш за все подумати про точність терміна і відповідність його певному поняттю, і, звичайно, в питанні уживання й диференціації соціально-економічних термінів основним матеріалом для авторів словників повинна бути марксистсько-ленінська література.

Тільки в Повному зібранні творів В.І. Леніна приведено у відповідність з оригіналом уживання термінів прибуток і доход: російський термін прибыль послідовно передається українським терміном прибуток, доход — терміном доход. Пор.: прибыль, доход (Имп., 326) — прибуток, доход (Імп. — 72, 306), зиск, прибуток (Імп. — 31, 79), зиск, доход (Імп. — 36, 97), зиск, прибуток (Імп.— 50, 193).

Штучно створений термін робітня (Р. к. — 30, 18), починаючи з українського перекладу третього російського видання 346 Творів В.І. Леніна, послідовно замінений на майстерня (Р. к. — 36, 17). Одночасно термін спожива (Р. к. — 30, 15) замінений на споживання (Р. к. — 36, 14).

У результаті активізації українських ресурсів, що відбувалася під впливом російської мови в процесі українських перекладів творів В.І. Леніна, та подолання хибної тенденції до штучного кування слів, використання в ролі термінів слів вузькоговіркових, діалектних, невдалих запозичень тощо ввійшли в систему української мови терміни відчуження (Р. к. — 39, 10), банкротство (Імп. — 52, 74), община (Р. к. — 39, 114), багатство (Р. к. — 36, 122), оброк (Р. к. — 33, 118), витіснивши відповідно своїх попередників вивласнення (Р. к. — 30, 16), збанкротування (Імп. — 20, 68), громада (Р. к. — 30, 129), достаток (Р. к. — 30, 126), чинш (Р. к. — 30, 126).

Тенденція до передачі російських термінів найбільш вдалими українськими відповідниками, що виразно відчутна у перекладі третього видання Творів В.І. Леніна українською мовою, привела до збагачення української мови такими термінами й термінологічними словосполученнями, які сприяли інтерсхіднослов'янізації соціально-економічної термінології: сношенный капитал (Р. к. — ПСС, 50) — спрацьований капітал (Р. к. — 30, 34), зношений капітал (Р. к.—36, 31); выручка (Р. к. — ПСС, 53) — здобуток (Р. к. — 30, 35), виручка (Р. к. — 36, 32); обнищание и разорение (Р. к. — ПСС, 13) — зубожіння й озлидніння (Р. к. — 30, 11), зубоження й розорення (Ф. к. — 36, 11), зубожіння (Р. к. — 48, 13); отчуждение (Р. к. — ПСС, 18) — вивласнення (Р. к. — 30, 16), відчуження (Р. к. — 39, 75); разорение мелких производителей (Р. к. — ПСС, 20) — руйнування дрібних виробників (Р. к. — 30, 18), розорення дрібних виробників (Р. к. — 36, 17); рабочая сила (Р. к. — ПСС, 20) — робітнича сила (Р. к. — 30, 18), робоча сила (Р. к. — 36, 17); производительные силы (Р. к. — ПСС, 597) — виробничі сили (Р. к. — 30, 458), продуктивні сили (Р. к. — 36, 422); докапиталистический способ производства (Р. к. — ПСС, 57) — передкапіталістичний спосіб виробництва (Р. к. — 30, 39), докапіталістичний спосіб виробництва (Р. к. — 36, 35); воспроизводимая стоимость (Р. к. — 58, 24) — відвироблювана вартість (Р. к. — 30, 22), відтворювана вартість (Р. к. — 30, 20) і под. Зіставний аналіз соціально-економічних термінів у праці В.І. Леніна «Розвиток капіталізму в Росії» і їхніх еквівалентів, наявних в українських перекладах цієї праці 1930 і 1936 років, свідчить, що українська соціально-економічна термінологія в результаті перекладів праць В.І. Леніна зазнала суттєвого, плодотворного впливу з боку російської мови в плані вироблення точних виразників марксистсько-ленінських 347 соціально-економічних понять. Ми розглянули 457 соціально-економічних термінів і термінологічних словосполучень, наявних у названій праці В.І. Леніна. З них — 67 українських еквівалентів російських термінів у процесі українського перекладу третього видання Творів В.І. Леніна зазнало змін саме в напрямку наближення до термінів і компонентів терміносполучень російської мови. Наприклад: товаровий обіг (Р. к. — 30, 38) — товарний обіг (Р. к. — 36, 34); товарове виробництво (Р. к. — 30, 18) — товарне виробництво (Р. к. — 36, 17); зовнішній торг (Р. к. — 30, 22) — зовнішня торгівля (Р. к. — 36, 20) та ін.

Тенденція до зближення української термінології з російською постійно знаходиться в діалектичній єдності з тенденцією до розвитку національної термінології відповідно до структури національної мови. Свідченням цього є заміна атрибута покупний в терміні покупна спроможність (Р. к. — 30, 18) на атрибут купівельний — купівельна спроможність (Р. к. — 36, 17) — рос. покупная способность (Р. к. — ПСС, 26).

Тенденція до інтерсхіднослов'янізації соціально-економічної термінології в процесі перекладів творів Леніна виявляється і в поступовому засвоєнні українською мовою термінів інтернаціонального характеру, наданні їм фономорфологічного вияву, адекватного ленінським оригіналам. Приклади: відсотки (Р. к. — 30, 33), визиск (Р. к. — 30, 753) замінено на процент (Р. к. — 36, 32), експлуатація (Р. к. — 36, 167); замість колишніх пролетаріят (Р. к. — 30, 125), база (Р. к. — 30, 125), сконцентрування (Імп. — 20, 7), збанкротування (Імп. — 20, 68) послідовно вживається пролетаріат, базис, концентрація, банкротство.

У процесі перекладів поступово удосконалюється українська соціально-економічна термінологія в напрямку її системності, яка передбачає, в першу чергу, моносемічність терміна і відсутність дублетів. Так, синонімічні пари руйнування (Р. к. — 30, 18) і руїни (Р. к. — 30, 19), лад (Імп. — 20, 124) і устрій (Р. к. — 30, 124) згодом замінюються відповідниками, що точніше передають російські терміни: розорення (Р. к. — 33, 17) — рос. разорение; уклад (Р. к. — 33, 109) — рос. уклад.

Різні українські відповідники були у російського терміна земледелие: хліборобство (Р. к. — 30, 40), рільництво (Р. к. — ЗЗ, 38) та землеробство (Р. к. — 33, 32; Р. к. — 49, 46; Р. к. — 52, 46). Як найбільш правомірний закріпився термін землеробство, оскільки його попередники тільки частково визначають дане поняття.

У перекладах праць В.І. Леніна перших пожовтневих років знаходимо три терміни, що передають поняття, виражене російським терміном обмен: виміна (Імп. — 20, 37), міна (Р. к. — 30, 348 21), обміна (Р. к. — 33, 20). Послідовне витіснення терміном обмін (рос. обмен, білорус. абмен) своїх синонімів також свідчить про тенденцію до зближення з відповідною термінологією російської та білоруської мов як про закономірність у розвитку української термінології.

Істотних змін у плані систематизації зазнала українська соціально-економічна термінологія в процесі перекладу творів В.І. Леніна з четвертого видання. Зокрема, підібрано відповідні українські терміни для передачі російського терміна производство — виробництво і вироблення. У перших перекладах праць В.І. Леніна термін производство передавався через продукція (Р. к. — 30, 24), вироблення (Р. к. — 30, 22), продукування (Р. к. — 30, 230). Починаючи з четвертого видання терміни продукція і виробництво чітко диференційовані в своєму вживанні. Систематизація термінології відбувається і в плані удосконалення вираження антонімічних понять: ввоз и вывоз (Р. к. — ПСС, 55) — довіз і вивіз (Р. к. — 36, 34), ввіз і вивіз (Р. к. — 48, 43).

Із зміною термінів — показників родових економічних понять змінюються і терміни-словосполучення на означення відповідних видових понять. Так, витіснення терміном землеробство (Р. к. — 39, 32; Р. к. — 52, 46; Р. к. — 49, 46) своїх попередників хліборобство (Р. к. — 30, 40) і рільництво (Р. к. — 33, 38) привело до заміни термінів-словосполучень підприємницьке рільництво (Р. к. — 33, 42), підприємницьке хліборобство (Р. к. — 30, 44), торговельне хліборобство (Р. к. — 30, 43), торговельне рільництво (Р. к. — 33, 41) і екстенсивне рільництво (Р. к. — 33, 40) термінами, співвідносними з лексемою землеробство: підприємницьке землеробство (Р. к. — 39, 36; Р. к. — 49, 51; Р. к. — 52, 52), торговельне землеробство (Р. к. — 49, 50; Р. к. — 52, 50), екстенсивне землеробство (Р. к. — 39, 34; Р. к. — 49, 49; Р. к. — 52, 49).

Зміна термінів-слів веде також до зміни атрибутивних компонентів, похідних від термінів-слів. Зокрема, з витісненням терміна торг (Імп. — 20, 9) терміном торгівля (Імп. — 52, 14) змінюються не тільки термінологічні словосполучення вільний торг (Імп. — 20, 12), зовнішній торг (Р. к. — 30, 22) на вільна торгівля (Імп. — 52, 24), зовнішня торгівля (Р. к. — 33, 21; Р. к. — 39, 16; Р. к. — 49, 25; Р. к. — 52, 25), а й торгове землеробство (Р. к. — 39, 55), торгові операції (Р. к. — 39, 112), торгова площа (Р. к. — 39, 35) відповідно змінюються на торговельне землеробство, торговельна площа (Р. к. — 49, 50; Р. к. — 52, 50), торговельні операції (Р. к. — 49, 149; Р. к. — 52, 141).

Співвідносність термінів-слів і термінів-словосполучень свідчить про тенденцію української термінології до 349 систематизації протягом усього періоду її становлення. Це підтверджується й уніфікацією атрибутивного компонента термінів постійний капітал (Р. к. — 39, 13; Р. к. — 49, 22; Р. к.—52, 22), постійний обіг (Р. к. — 39, 22; Р. к. — 49, 34; Р. к. — 52, 34), які витіснили своїх попередників повсякчасний, сталий (сталий капітал — Р. к. — 30, 20; Р. к. — 33, 19; повсякчасний обіг — Р. к. — 30, 29; Р. к. — ЗЗ, 28).

Атрибутивний компонент групи термінів-словосполучень гуртовий витіснений компонентом валовий, що відповідає принципові інтерслов'янізації (рос. валовой, білорус. валавы). Наприклад, гуртовий здобуток (Р. к. — 30, 36; Р. к. — 33, 34) замінено терміном валова виручка (Р. к. — 30, 29; Р. к. — 49, 42; Р. к. — 52, 42), гуртовий продукт (Р. к. — 30, 36; Р. к. — 33, 34) — терміном валовий продукт (Р. к. — 39, 29; Р. к. — 49, 42; Р. к. — 52, 42), гуртовий прибуток (Р. к. — 30, 25), гуртовий дохід (Р. к. — 33, 24) — терміном валовий прибуток (Р. к. — 39, 18; Р. к. — 49, 29; Р. к. — 52, 29). У Повному зібранні творів В.І. Леніна послідовно вживаються термінологічні словосполучення постійний капітал, постійний обіг, валова виручка, валовий продукт, валовий доход.

У перекладах праць В.І. Леніна перших років Радянської влади зовсім не вживалися форми активних дієприкметників, що позбавляло українську мову одного з повноцінних засобів вираження спеціальних семантичних відтінків і не сприяло точній передачі відповідних російських термінів. Так, російські терміни бездействующий денежный капитал, умирающий капитализм, работающий капитал, функционирующий капитал перекладалися відповідно: грошовий капітал, що не діє (Імп. — 20, 25), капіталізм, що доживає останні дні (Імп. — 20, 123), робочий капітал, що функціонує (Імп. — 20, 46). Для українського наукового стилю активні дієприкметники характерні^[3], хоч порівняно з російською мовою вживаються значно рідше. У процесі перекладів творів В.І. Леніна активізувалися, зокрема, активні дієприкметники на -ч(ий), що стали продуктивними компонентами термінологічних словосполучень, які сприяють інтерсхіднослов'янізації термінології, відповідності поняттю. 350

Зайнявши в сучасних перекладах творів В.І. Леніна своє належне місце, термінологічні словосполучення умираючий капіталізм (Імп. — 72, 399), функціонуючий капітал (Імп. — 72, 329), працюючий капітал (Імп. — 72, 328), кредитуюча країна (Імп. — 72, 341), конкуруючі підприємства (Імп. — 72, 296) адекватно передають синтаксичну структуру відповідних термінів оригіналу: умирающий капитализм (Имп., 399), функционирующий капитал (Имп. — 351), работающий капитал (Имп., 349), кредитующая страна (Имп., 363), конкурирующие предприятия (Имп., 316). Аналогічно до названих термінологічних словосполучень з активним дієприкметником було створене словосполучення недіючий грошовий капітал (Імп. — 52, 23), пізніше закономірно витіснене словосполученням бездіяльний грошовий капітал (Імп. — 72, 306) — (укр. бездіяльний — абсолютний еквівалент рос. бездействующий). Термінологічні словосполучення з активними дієприкметниками допомагають зберегти в українських перекладах творів В.І. Леніна стиль оригіналу.

Переклад Повного зібрання гворів В.І. Леніна українською мовою — дальший етап у розвитку й удосконаленні української соціально-економічної термінології. Перекладачі враховували практику перекладу перших видань і, зберігши в основному соціально-економічну термінологію четвертого видання, внесли корективи з метою досягти адекватності передачі російських термінів українською мовою.

Як уже зазначалося, приведено у відповідність з оригіналом уживання термінів прибуток (рос. прибыль) і доход (відповідно прибутковість, надприбуток, доходність і под.). Російський термін потребительная сила общества (Р. к. — ПСС, 47) передано терміном споживна сила суспільства (Р. к. — 70, 45), — у четвертому виданні (як і в попередніх) було споживча сила суспільства (Р. к. — 48, 36). Немає сумніву, що передача російського терміна воспроизводство (Р. к. — ПСС, 54) українським терміном відтворення (Р. к. — 70, 54), який витіснив попередньо вживані терміни відвироблювання (Р. к. — 30, 38; Р. к. — 36, 35) і репродукція (Р. к. — 48, 44), свідчить про зростання національних можливостей української мови в справі адекватної передачі російських ленінських термінів. Цілком правомірно замінили перекладачі праці «Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму» терміном індустрія термін промисловість, наявний у четвертому виданні (Імп. — 50, 185), у назві праці Т. Фогельштейна «Фінансова організація капіталістичної промисловості» (Імп. — 72, 298). Термін скупка (з розмовно-побутовим відтінком у значенні), наявний у ленінській праці, закономірно витіснився терміном скуповування (Імп. — 72, 308). 351

Російське термінологічне сполучення капиталистическая работа на дому (Р. к. — ПСС, 6) знайшло свій адекватний відповідник капіталістична робота на дому (Р. к. — 70, 6), що замінив попереднє словосполучення капіталістична робота дома (Р. к. — 48, 6), яке, в свою чергу, витіснило раніше вживане словосполучення небажаного стилістичного забарвлення: капіталістична хатня робота (Р. к. — 30, 8).

Відзначаючи величезні досягнення в перекладі Повного зібрання творів В.І. Леніна в галузі соціально-економічної термінології, вважаємо, що при наступних перекладах творів В.І. Леніна варто було б ураховувати деякі нюанси в передачі російських соціально-економічних термінів українськими еквівалентами. Зокрема, це стосується російського терміна поземельная рента (Р. к. — ПСС, 5), переданого українським земельна рента (Р. к. — 70, 49), тимчасом як саме атрибут поземельний (а не земельний) виражає поняття володіння і користування землею (СУМ, 6, 811). У перших перекладах творів В.І. Леніна правомірно вживався термін поземельна рента (Р. к. — 30, 34; Р. к. — 36, 35).

В українській термінологічній системі термін перевиробництво уживається паралельно з надвиробництво і означає «виробництво, яке перевищує можливості збуту» (СУМ, 6, 140). Незрозуміло, чому термін оригіналу перепроизводство (Р. к. — ПСС, 38) у перекладі ПЗТ передано через надвиробництво (Р. к. — 70, 37), а не через перевиробництво, що абсолютно адекватно термінові перепроизводство (адже в російській мові є і сверхпроизводство, якому й відповідає термін надвиробництво). У попередніх перекладах творів В.І. Леніна наявні терміни перевиробництво (Р. к. — 30, 26), перепродукція (Р. к. — 36, 24; Р. к. — 48, 30).

Зіставлення соціально-економічних термінів перших українських видань праць В.І. Леніна з відповідними термінами пізніших видань, а також порівняння їх із російськими еквівалентами дає підстави зробити висновок, що переклад творів В.І. Леніна українською мовою сприяв активізації національних мовних засобів передачі відповідних російських термінів, що знайшло свій вияв у поступовій заміні штучно створених термінів, спеціалізованих вузькодіалектних слів та невдалих запозичень соціально-економічними термінами, які походять із джерел загальнонародної мови і відповідають її структурі. Засвоєні українською мовою терміни-інтернаціоналізми, які вживав В.І. Ленін, прямі й перекладні запозичення з російської мови, що збагатили українську соціально-економічну 352 термінологію в результаті перекладів творів В.І. Леніна, сприяли її інтернаціоналізації й інтерсхіднослов'янізації.

Ці дві рівнодіючі тенденції в розвитку соціально-економічної термінології — вироблення інгредієнтів термінологічної системи на національній мовній основі та засвоєння їх з інших мов — випливають з методологічних настанов В.І. Леніна щодо творення й уживання суспільно-політичних термінів. Здебільшого ці тенденції діяли вже у процесі перших перекладів творів В.І. Леніна українською мовою, хоч у перекладацькій практиці 20 — 30-х років нерідко допускалися серйозні помилки, зумовлені в основному труднощами в подоланні того дещо хаотичного стану, в якому перебувала термінологія періоду її становлення.

Багата, науково обгрунтована соціально-економічна термінологія Повного зібрання творів В.І. Леніна фіксує досягнення української мови в плані вироблення досконалих термінів на позначення суспільно-політичних, соціально-економічних понять. Зіставний аналіз цього видання і перших українських перекладів праць В.І. Леніна яскраво демонструє той шлях, яким ішло термінотворення в українській мові у процесі її розвитку, збагачення і вдосконалення.

Примітки:

У збірнику посилання на джерело, з якого взято текстову цитату, подається у квадратних дужках: перша цифра означає порядковий номер у бібліографічному списку, друга цифра — том, третя (курсивом) — сторінку відповідного видання. [с. 5].

Посилання із статті Т. Панько

1 — Ленін В. І. Повне зібрання творів. – К., 1969-1975. 11 — Російсько-український словник соціально-економічної термінології – К., 1976. 14 — Аверьянов А. Н. Категория «система» в диалектическом материализме. – М., 1974. 17 — Багмут Й. А. Переклад суспільно-політичної літератури і збагачення української термінологічної лексики. — У кн.: Республіканська наукова конференція з питань російсько-українських мовних зв’язків. Тези доповідей. — Луганськ, 1964. 18 — Багмут Й. А. Проблеми перекладу суспільно-економічної літератури українською мовою — К., 1968. Имп. — Ленин В. И. Империализм, как высшая стадия капитализма. — Полное собрание сочинений, т. 27. Імп. – 20 — Ленін В. (Улянов Вл.). Імперіялізм яко новітній етап капіталізму. V., 1920. Імп. – 31 — Ленін В. І. Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму. — Харків – Київ, 1931. Імп. – 36 — Ленін В. І. Розвиток капіталізму в Росії. — Твори. 3-те вид., т. 3. V., 1936. Імп. – 50 — Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму, — твори. 4-те вид., т. 22. V., 1950. Імп. – 72 — Ленін В. І. Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму. Повне зібрання творів, т. 27. Р. к. – ПСС — Ленин В. И. Развитие капитализма в России. — Полное собрание сочинений, т. 3. Р. к. 30 — Ленін В. І. Розвиток капіталізму в Росії. — Твори, т. 3. Харків, 1930. Р. к. 33 — Ленін В. І. Розвиток капіталізму в Росії. — К., 1933. Р. к. 36 — Ленін В. І. Розвиток капіталізму в Росії. — Твори. 3-тє вид., т. 3. К., 1936. Р. к. 39 — Ленін В. І. Розвиток капіталізму в Росії. — К., 1939. Р. к. 48 — Ленін В. І. Розвиток капіталізму в Росії. — Твори. 4-те вид., т. 3. – К., 1948. Р. к. 49 — Ленін В. І. Розвиток капіталізму в Росії. — К., 1949. Р. к. 52 — Ленін В. І. Розвиток капіталізму в Росії. — К., 1952. Р. к. 70 — Ленін В. І. Розвиток капіталізму в Росії. Повне зібрання творів, т. 3. С. м. – 20 — Ленін В. І. Сучасне міжнародне становище. — Харків, 1920.

Мова В.І. Леніна та її відтворення в українському перекладі. 1980, с. 17-31.

Передруки

• Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали. Упорядники: Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005 — 283-300 с.

1. ↑ Номери сторінок (грубий шрифт зеленого кольору) подано за Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали. За ред. Л. Масенко. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005,
2. ↑ Довільне кування слів має свою історію. Воно було поширене ще в XIX столітті як прийом у лексикографії. Принцип штучного творення термінології, а не вироблення її в процесі практичного застосування обстоювали ще перші укладачі термінологічних словників [76, 183; 58, 151; 42, 9].
3. ↑ Можна цілком погодитися з думкою Й. А. Багмута, що вживання активних дієприкметників знаходиться в повній відповідності з практикою передових українських дореволюційних письменників, які вільно вживали в своїх творах активні дієприкметники і не вважали їх чужорідними в українській мові. Особливо широко користувався ними в літературно-критичних статтях революціонер-демократ І.Я. Франко. У сучасній українській літературній мові активні дієприкметники є необхідним елементом публіцистичного, наукового та інших стилів [18, 277 — 278].