Лаврівський Юліян (1821–73), суддя, культ. і політ. діяч-народовець, 1848 чл. «Руського Собору» «Собору руських учених» (гол. правничої комісії), засновник і довголітній гол. «Руської Бесіди» (1861) і її театру (1864), гол. т-ва «Просвіта» (1870–73), посол до гал. сойму (з 1861) і його віцемаршал (з 1870). Речник угодової політики з поляками, відстоював рівноправність українців у всіх ділянках держ. життя і крайової адміністрації, засновник народовецької газ. «Основа» (1870–71), переклав на укр. мову австр. цивільний кодекс.