Відмінності між версіями «Земські школи»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 76: Рядок 76:
  
 
[[Категорія:Освіта]]
 
[[Категорія:Освіта]]
 +
[[Категорія:Навчальні заклади]]
 
[[Категорія:Початкова освіта]]
 
[[Категорія:Початкова освіта]]
 
[[Категорія:Середня  освіта]]
 
[[Категорія:Середня  освіта]]
 
[[Категорія:Професійна  освіта]]
 
[[Категорія:Професійна  освіта]]

Версія за 23:25, 1 травня 2010

Енциклопедія Українознавства

Земські школи, початкові, а згодом і сер. та проф. школи в царській Росії і на Україні, організовані і утримувані земствами (див. Земства). За статутом земських установ з 1864, вони мали право засновувати початкові школи і дбати за їх матеріяльне забезпечення. Проте земства не могли впливати на навчальний процес і програму та призначення вчителів (з 1874 мали право ставити кандидатів). Вони мали своїх представників у пов. і губ. шкільних радах, які займалися управлінням початкових шкіл. З. ш. засновувалися перев. по селах; вони мали з поч. 3 pp. навчання, з 1890-их pp. — 4 pp., а під кін. існування земств — деякі 7 pp.; в їх програму входили — релігія, читання, письмо, рахунки, а подекуди й спів. Тип дешевої 3-річної З. ш., де один учитель займався одночасно з учнями трьох кляс в одній кімнаті, розробив земський діяч Олександрівського пов. на Катеринославщині, барон М. Корф; він також уклав програму, підготовив на спеціяльних курсах учителів, склав і видав низку підручників для учнів і учителів. Безпосередньою орг-ціею З. ш. займалися пов. земства; губ. земства уділяли перев. позики повітам, організували учительські курси, відкривали школи проф. освіти. Стан З. ш. в 5 губ., в яких діяли земства вже з 1860-их pp., ілюструє подана вище таблиця:

Рівень З. ш. порівняно з Ін. (міністерськими й церк.-приходськими) був вищий. Це показує і статистика письменности з 1897 р.: в земських (19%) і в неземських губ. (16,9%).

Крім початкових шкіл, земства займалися також проф. освітою. Заведено ряд ремісничих шкіл, на що асигнували кошти гол. губ. земства. З відоміших земських проф. шкіл були: Художньо-пром. та керамічна школа ім. Гоголя в Миргороді й ремісничі школи в Новомосковському, Полтаві та ін. Для підготови учителів існувала в 1870-их pp. земська семінарія в Чернігові, яка однак в 1878 p. під тиском мін. освіти була закрита. Деякі земства почали відкривати також гімназії; першим було Глухівське пов. земство, яке заснувало в 1860-их pp. прогімназію, перетворену 1876 на гімназію.

Пов. і губ. земства часто клопоталися перед урядом за впровадження укр. мови до З. ш.; 1870 підняв це питання М. Константинович на з'їзді чернігівського пов. земства, 1881 — чернігівське губ. земство з ініціятиви з'їзду нар. учителів під проводом М. Корфа, 1895 — елисаветградське пов. земство й ін. Зокрема в 1904-05 pp. земства виносили ухвали про укр. мову, але уряд відхиляв ці прохання, а учителів, які пробували користуватися укр. мовою як допоміжною, звільняли. Діяльність земств в цілому на відтинку нар. освіти зустрічала неприхильне ставлення з боку реакційних кіл царського уряду і Синоду. З. ш. проіснували до революції 1917 р.

Роля З. ш. в піднесенні освіти, гол. сел. мас, та демократизації шкільництва на підрос. Україні була визначною. Крім згадуваного Корфа, важливу, участь у розробленні програм і підручників для З. ш. брав відомий педагог К. Ушинський.

За С.Сірополком

Література:

  • Чарнолуский В. Земство и народное образование, П. 1910
  • Веселовский В. История земства за 40 лет, IV. П. 1911
  • Сірополко С. Іст. освіти на Україні. Л. 1937