Відмінності між версіями «Колегії»
Рядок 44: | Рядок 44: | ||
[[Категорія:Середня освіта]] | [[Категорія:Середня освіта]] | ||
[[Категорія:Висока школа]] | [[Категорія:Висока школа]] | ||
+ | [[Категорія:Колегії]] |
Версія за 22:27, 1 травня 2010
Енциклопедія Українознавства
Колегії, сер., деколи й вищі школи на Україні, що існували в 17-18 вв. і були побудовані за зразком зах.-евр. К. Першими К. на Україні були кат. К. єзуїтів (найдавніша в Ярославі з 1574), що відзначалися на той час найвищим рівнем з усіх шкіл. За їх зразком Петро Могила заснував 1632 правое. Киево-Могилянську К., з акад. характером, перетворену 1700-01 на Києво-Могилянську Академію. За зразком Київської К. були організовані ін. правое. К.: на Правобережжі — її філія в Вінниці, перенесена 1639 до Гощі на Волині, на Лівобережжі — Чернігівська К. (з 1700), Харківська К. (з 1734) і К. в Переяславі (з 1738), що називалася то семінарією, то К. У всіх цих К. навчання було організоване за зразком Киево-Могилянської К. з тими самими клясами: фара, інфіма, граматика, синтакса, піїтика, реторика, філософія й богословіе (останніх двох у деяких К.. напр., Чернігівській і Переяславській, не було); крім цих схоластичних наук, вони мали в програмах (в різний час у різному обсіязі) мови — франц., нім., грец. (викладовою мовою була латинська), математику з основами фізики та астрономії, малювання, спів тощо. К. були приступні для всіх шарів населення і відограли визначну ролю в поширенні освіти й науки на Україні. З другої пол. 18 в., після відібрання, за наказом Катерини II, монастирських маєтків, що були основним джерелом існування К. на Лівобережжі, ці останні втратили поступово своє значення.
На Правобережжі, крім К. єзуїтів і піярів, були поширені, зокрема в 18 в., уніятські К. василіян.
За традицією назву К. носила укр. приватна гімназія у Києві — Колегія Павла Ґалаґана, К. називаються також церк. навчально-виховні установи — Колегія Св. Андрія в Вінніпегу і Колегія св. Йосафата в Римі.
Р. М.