Відмінності між версіями «Грінченко Борис»
м (Захист на Борис Грінченко встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
|||
Рядок 53: | Рядок 53: | ||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Вікіпедія: '''Борис Грінченко'''.] | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Вікіпедія: '''Борис Грінченко'''.] | ||
</p> | </p> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Персоналії]] | ||
+ | [[Категорія:Громадський діячі]] | ||
+ | [[Категорія:Лексикографи]] | ||
+ | [[Категорія:Письменники]] | ||
+ | [[Категорія:Перекладачі]] | ||
+ | [[Категорія:Видавці]] | ||
+ | [[Категорія:Етнографи]] | ||
+ | [[Категорія:Освітяни]] |
Версія за 15:53, 25 квітня 2010
Українська мова. Енциклопедія
ГРІНЧЕНКО Борис Дмитрович [псевд. — Вартовий, Вільхівський, Гримач, М. Немірич, Перекотиполе, Іван Сельський, Василь Чайченков, Л. Яворенко та ін.; крипт. — Б., Б. В., Б. Г., В., В. Ч., Г. та ін.; 27.ХІ (9.ХІ1) 1863, х. Вільховий Яр, поблизу с. Руські Тишки, тепер Харків, р-ну Харків, обл. — 23.IV (6.V) 1910, м. Оспедалетті, Італія; похов. у Києві] — укр. письменник, лексикограф, педагог, фольклорист, етнограф, бібліограф, публіцист, видавець, громад.-культур. діяч. Навч. у реальній школі в Харкові. У 1881 склав екзамен на нар. вчителя, учителював у селах Харківщини й Катеринославщини. З 1894 працював у Черніг. земстві. 1902 переїжджає до Києва, в 1905-06 редагує газ. «Громадська думка», 1906 — журн. «Нова громада». Протягом 1905-07 очолює Всеукр. вчит.спілку, у 1906-09 — голова т-ва «Просвіта». Осн. мовозн. праці: «Словарь української мови» (т. 1-4, 1907-09, удостоєний Петербурзькою АН другої премії М. П. Костомарова), «Огляд української лексикографії» (1905), «Три питання нашого правопису» (1908). Автор шкільних підручників «Українська граматка до науки читання й писання» (1907), «Рідне слово. Українська читанка» (1912; разом з дружиною М. Грінченко. Г. належать також праці: «Галицькі вірші» (1891), «Кілька слів про нашу літературну мову» (1891-92), «Етнографічні матеріали, зібрані в Чернігівській та сусідніх з нею губерніях» (т. 1-3, 1895-99, рос. мовою), «З уст народу» (1900, рос. мовою), перший бібліогр. покажчик «Література українського фольклору 1777-1900» (1907, рос. мовою) та ін. Брав активну участь у розбудові укр. літ. мови, виступаючи за чистоту її наддніпр. основи. Розробив найдосконаліший для свого часу правопис, яким надруковано «Словарь...» і який лежить в основі сучас. укр. правопису.
Літ.:
- Смілянський Л. Борис Грінченко. Крит.-біогр. нарис. X. - К., 1930
- Огієнко І. І. (Митрополит Іларіон). Історія укр. літ. мови. К., 1995
Й. О. Дзендзелівський.
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
e-Енциклопедія історії України: Борис Грінченко.
Вікіпедія: Борис Грінченко.