Відмінності між версіями «Добрянський Адольф»
м (Захист на Адольф Добрянський встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
=Енциклопедія Українознавства= | =Енциклопедія Українознавства= | ||
<div style="background-color:#C6E2FF"> | <div style="background-color:#C6E2FF"> | ||
| − | <p><b>Добрянський Адольф</b> (1817—1901), визначний закарп. політ | + | <p><b>Добрянський Адольф</b> (1817—1901), визначний закарп. політ. діяч родом із Земплинщини (с. Рудлів), правник. |
З 1840 р. урядовець у Пешті; виступав в оборону прав неугор. народів. 1848 чл. | З 1840 р. урядовець у Пешті; виступав в оборону прав неугор. народів. 1848 чл. | ||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81_%D1%83_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_1848 слов'янського з'їзду в Празі] і | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81_%D1%83_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_1848 слов'янського з'їзду в Празі] і | ||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
</li></ul></p> | </li></ul></p> | ||
<p>В. М. | <p>В. М. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Персоналії]] | ||
| + | [[Категорія:Громадський діячі]] | ||
| + | [[Категорія:Члени культурно-освітніх товариств]] | ||
| + | [[Категорія:Державні діячі]] | ||
| + | [[Категорія:Правники]] | ||
Версія за 14:28, 25 квітня 2010
Енциклопедія Українознавства
Добрянський Адольф (1817—1901), визначний закарп. політ. діяч родом із Земплинщини (с. Рудлів), правник. З 1840 р. урядовець у Пешті; виступав в оборону прав неугор. народів. 1848 чл. слов'янського з'їзду в Празі і Гол. Руської Ради у Львові; автор проекту створення окремого самоуправного краю із всіх укр. земель у межах Австрії; 1848—49 австр. комісар при рос. армії, що допомагала Австрії в придушенні угор. повстання. 1849 р. Д. подав цісареві проект розподілу Угорщини на нац. дистрикти («Пам'ятник русинів угорських» з 19.10.1849) і після його затвердження став з жовтня 1849 до 1860 р. намісником «Руського дистрикту» в Ужгороді. На цей час припадає сильний культ. рух і відродження Закарпаття (див. Закарпаття). Після заведення конституції 1860 р. і зміцнення угор. впливів Д. втратив пост намісника; він і далі виступав в оборону прав закарп. українців, бувши тричі обраний послом до угор. сойму; проекти Д. угор. більшістю в соймі не приймалися, тим паче, що Д. культ. орієнтувався на Росію. З 1864 р. Д., стояв на чолі осв. т-ва «Общество св. Василія В.», в 1867—71 рр. ред. москвофільської газ. «Свѣтъ». Втративши впливи, Д. переїхав до Австрії, 1881 р. до Львова, де його вплутали до процесу держ. зради (гол. обвинувачена була дочка Д. Ольга Грабар); звільнений, переїхав до Варшави, помер в Інсбруці. З публіцистичних праць рос, нім. і угор. мовами важливіші: «Проект политической программы Руси Австрийской», «О западных границах Подкарпатской Руси», «Программа для проведения национальной автономии Австрии», «Les Slaves ď Autriche et les Magyars».
Література::
- Свенцицкий И. Материалы для истории возрождения Карпатской Руси. Л. 1906—09.
- Попов А. А. И. Добрянский, его жизнь и деятельность. Мукачів 1928.
- Zapletal F. A. Dobrjanskij a naši Rusini 1849—51. Прага 1927.
В. М.
