Відмінності між версіями «Юрій Немирич»
(Створена сторінка: =Енциклопедія Українознавства= <div style="background-color:#C6E2FF"> <b>Немирич Юрій</b> (1612-59), діяч доби Хм…) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
<b>Немирич Юрій</b> (1612-59), діяч доби Хмельниччини, канцлер В. Князівства Руського (1658-59). Вчився в [[Социніани|аріянській]] {''социніянській — ВК''} академії в Ракові, потім в ун-тах [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лейденський_університет Лейдена] й Базеля, подорожував і студіював в Англії, Франції й Італії. На чолі власних хоругов брав участь у війнах 1630-их pp. Польщі з [[МЦ|Московщиною]] й Швецією, з 1641 р. підкоморій київ. Лідер укр. протестантів, права яких боронив на соймах і в Люблінському трибуналі; один з фундаторів Аріянської Академії в Киселині на Волині. Спадкоємець (разом з братами) великих маєтків на Правобережжі (12 м-к і 75 с.), придбав 1643 р. величезні зем, володіння на Лівобережжі, між; pp. Пслом і Ореллю. Під час [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хмельниччина Хмельниччини], як ген. полк. Київ. воєводства, воював проти козаків, а згодом проти Москви. Був прихильником кандидатури [http://uk.wikipedia.org/wiki/Семигород семигородського] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ракоці_Юрій_I кн. Ракоці] на поль. престол, а 1655 р. перейшов на бік швед. короля [http://uk.wikipedia.org/wiki/Карл_Х_Густав Карла X Ґустава]. 1657 р. вступив на укр. службу, прийняв православіє, здобув звання полк, й свої маєтності на Лівобережжі. Провадив переговори з Швецією, що закінчилися Корсунською угодою 1657 p., яка визнавала незалежність України. Творець концепції В. Князівства Руського, Н. був автором первісного (ширшого) проекту [[Гадяцький трактат|Гадяцького договору]] й маніфесту укр. уряду до евр. держав 1658 р. Як канцлер В. Князівства Руського, був гол. укр. делегації на сойм 1659 р. для ратифікації Гадяцького договору; брав участь у [http://uk.wikipedia.org/wiki/Конотопська_битва Конотопській битві 1659 р.] Під час повстання проти [http://uk.wikipedia.org/wiki/Виговський_Іван Виговського] командував відділом гетьманського війська і був забитий повстанцями між; Биковом і Кобилячою в серпні 1659 р. | <b>Немирич Юрій</b> (1612-59), діяч доби Хмельниччини, канцлер В. Князівства Руського (1658-59). Вчився в [[Социніани|аріянській]] {''социніянській — ВК''} академії в Ракові, потім в ун-тах [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лейденський_університет Лейдена] й Базеля, подорожував і студіював в Англії, Франції й Італії. На чолі власних хоругов брав участь у війнах 1630-их pp. Польщі з [[МЦ|Московщиною]] й Швецією, з 1641 р. підкоморій київ. Лідер укр. протестантів, права яких боронив на соймах і в Люблінському трибуналі; один з фундаторів Аріянської Академії в Киселині на Волині. Спадкоємець (разом з братами) великих маєтків на Правобережжі (12 м-к і 75 с.), придбав 1643 р. величезні зем, володіння на Лівобережжі, між; pp. Пслом і Ореллю. Під час [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хмельниччина Хмельниччини], як ген. полк. Київ. воєводства, воював проти козаків, а згодом проти Москви. Був прихильником кандидатури [http://uk.wikipedia.org/wiki/Семигород семигородського] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ракоці_Юрій_I кн. Ракоці] на поль. престол, а 1655 р. перейшов на бік швед. короля [http://uk.wikipedia.org/wiki/Карл_Х_Густав Карла X Ґустава]. 1657 р. вступив на укр. службу, прийняв православіє, здобув звання полк, й свої маєтності на Лівобережжі. Провадив переговори з Швецією, що закінчилися Корсунською угодою 1657 p., яка визнавала незалежність України. Творець концепції В. Князівства Руського, Н. був автором первісного (ширшого) проекту [[Гадяцький трактат|Гадяцького договору]] й маніфесту укр. уряду до евр. держав 1658 р. Як канцлер В. Князівства Руського, був гол. укр. делегації на сойм 1659 р. для ратифікації Гадяцького договору; брав участь у [http://uk.wikipedia.org/wiki/Конотопська_битва Конотопській битві 1659 р.] Під час повстання проти [http://uk.wikipedia.org/wiki/Виговський_Іван Виговського] командував відділом гетьманського війська і був забитий повстанцями між; Биковом і Кобилячою в серпні 1659 р. | ||
| − | Автор праць з іст. ( | + | Автор праць з іст. («''Discursus de bello Moscovitico Anno 1632''», Париж 1632), з теології (рел. поема «''Panoplia''», 1653, аріянські молитви поль. мовою) тощо. |
Література: | Література: | ||
Версія за 21:21, 8 березня 2010
Енциклопедія Українознавства
Немирич Юрій (1612-59), діяч доби Хмельниччини, канцлер В. Князівства Руського (1658-59). Вчився в аріянській {социніянській — ВК} академії в Ракові, потім в ун-тах Лейдена й Базеля, подорожував і студіював в Англії, Франції й Італії. На чолі власних хоругов брав участь у війнах 1630-их pp. Польщі з Московщиною й Швецією, з 1641 р. підкоморій київ. Лідер укр. протестантів, права яких боронив на соймах і в Люблінському трибуналі; один з фундаторів Аріянської Академії в Киселині на Волині. Спадкоємець (разом з братами) великих маєтків на Правобережжі (12 м-к і 75 с.), придбав 1643 р. величезні зем, володіння на Лівобережжі, між; pp. Пслом і Ореллю. Під час Хмельниччини, як ген. полк. Київ. воєводства, воював проти козаків, а згодом проти Москви. Був прихильником кандидатури семигородського кн. Ракоці на поль. престол, а 1655 р. перейшов на бік швед. короля Карла X Ґустава. 1657 р. вступив на укр. службу, прийняв православіє, здобув звання полк, й свої маєтності на Лівобережжі. Провадив переговори з Швецією, що закінчилися Корсунською угодою 1657 p., яка визнавала незалежність України. Творець концепції В. Князівства Руського, Н. був автором первісного (ширшого) проекту Гадяцького договору й маніфесту укр. уряду до евр. держав 1658 р. Як канцлер В. Князівства Руського, був гол. укр. делегації на сойм 1659 р. для ратифікації Гадяцького договору; брав участь у Конотопській битві 1659 р. Під час повстання проти Виговського командував відділом гетьманського війська і був забитий повстанцями між; Биковом і Кобилячою в серпні 1659 р.
Автор праць з іст. («Discursus de bello Moscovitico Anno 1632», Париж 1632), з теології (рел. поема «Panoplia», 1653, аріянські молитви поль. мовою) тощо.
Література:
- Липинський В. Z dziejów Ukrainy, K. 1912
- Липинський В. Україна на переломі. 1657—1659. Відень 1920; 2 вид. Нью-Йорк 1954;
- Грушевський М. Історія України-Руси. т. X. К. 1936; 2 вид. Нью-Йорк 1958
- Коt S. Jerzy Niemirycz w 300-lecie Ugody Hadziackiej. Париж 1980.
O. Оглоблин
- Посилання на інші джерела на ту саму тему:
- [ e-Енциклопедія історії України: .]
- Юридична Енциклопедія: НЕМИРИЧ Юрій.
- Вікіпедія: Немирич Юрій Стефанович.
- Філософська думка в Україні: НЕМИРИЧ Юрій Стефанович.
