ХЛОПОМАНСТВО — народницько-культурна течія укр. інтелігенції у Правобережній Україні 1850-60-х, яка прагнула зближення з народом. «Хлопомани» — польськ. термін для означення селянства; згодом цю презирливу назву перебрали самі адепти «любові до простого українського народу». Цей рух під впливом соціально-рев. ідей Зх. (П. Прудон, Л. Бланкі) та дем. народництва виник серед студентів Київ. ун-ту, які походили з полонізованих шляхетських родин. Усвідомивши, що належить служити «народу, серед якого живеш», вони вийшли з польських студентських орг-цій і заснували укр. громаду. Рух X. мав також вплив на молодь Лівобережжя, зокрема Харкова, Полтави, Чернігова й Одеси та ін. міст. Серед засновників руху — В. Антонович, Т. Рильський, Б. Познанський, К. Михальчук, П. Житецький, П. Чубинський. Ідеологом руху був В. Антонович, який сформулював його основні програмні засади. Відповідаючи на висунуті поляками звинувачення у зраді й переході на чужий бік, він відкидав соціальний порядок польськ. знаті та єзуїтство як чужі «духові нашого народу і шкідливі для його життя», закликав сучасників полюбити народ, серед якого живеш, жити його інтересами, повернутися до народності, колись покинутої предками, і спокутувати гріхи своїх батьків щодо народу активним служінням йому. Обороняючись перед закидами, що українці співпрацюють з рос. революціонерами, X. опублікували в «Современной летописи» (т. 11, 1862) спростування під назвою «Отзыв из Киева». У статті, під якою стояв 21 підпис, вони відкидали рев. методи боротьби і єдиною своєю метою проголошували просвіту народу. X. також заперечували звинувачення в сепаратизмі, оскільки не підносили питання про відокремлення України від Росії, вважаючи, що в своїй більшості неграмотне селянство не готове до сприйняття цієї ідеї. Обережне ставлення до існуючої влади і переконання, що політ. діям повинен передувати осв. і культ. прогрес, спричинилися до підкреслення аполітичної природи їхнього руху. Щоб уникнути підозри в рев. діяльності, X. діяли чітко в межах закону. З 1859 вони були активними чл. Київ. громади, допомагали засновувати недільні школи, співпрацювали з журн. «Основа». Під час літніх канікул організовували мандрівки Україною, відомі як «ходіння в народ», щоб пізнати край та його людей. X. були несправедливо звинувачені рос. реакційними колами у політ. участі в польськ. повстанні 1863-64. Репресії рос. влади змусили X. припинити свою діяльність Проте вони продовжували брати активну участь у роботі Київ. громади, займалися культ.-просв. діяльністю, але вже без організаційного оформлення.