РУСАНІВСЬКИЙ Віталій Макарович (25.VІ 1931, Харків) — укр. мовознавець, доктор філол. наук з 1969, академік НАН України з 1982. Закін. 1954 Київ. ун-т. З 1957 працює в Ін-ті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (з 1964-заст. директора, 1981-96 - директор). У 1978—93 — академік-секретар Відділення л-ри, мови і мистецтвознавства НАН України, в 1989-90 -голова МАУ. Розробляє проблеми сучасної укр. літ. мови, її історії, істор. граматики, взаємозв'язків української та ін. слов'ян, мов. Автор праць: «Значення і взаємозв'язок граматичних категорій виду і часу в українській мові XVI-XVII ст.» (1959), «Структура українського дієслова» (1971), «Дієслово — рух, дія, образ» (1977), «Слов'янські міжмовні зв'язки і формування функціональних стилів української літературної мови XVI — початку XVIII ст.» (1978), «Українська мова», «Життя слова» (обидві — 1978, у співавт.), «Походження і розвиток східнослов'янських мов» (1980), «Джерела розвитку східнослов'янських літературних мов» (1985), «Українська граматика» (1986, у співавт., рос. мовою), «Структура лексичної і граматичної семантики» (1988), «Історія української літературної мови» (2001, 2002), «У слові — вічність» (2002), «Українсько-чеські паралелі в текстах і ситуаціях. Розмовник» (2002, у співавт.). Наук, керівник автор, колективів і один з авторів праць «Сучасна українська літературна мова. Морфологія» (1969), «Філософські питання мовознавства» (1972), «Науково-технічний прогрес і мова» (1978), «Історія української мови» (т. 1—4, 1978—83), «Граматика чеської мови» (1992) та ін. Як член редколегії «Словника української мови» вії томах (1970-80; Держ. премія СРСР, 1983) розробляв проблематику лексикографування термінології різних наук, зокрема сусп.-політичної. Значне місце в працях Р. займають питання методології лінтв. досліджень. Співголова редколегії та один з авторів енциклопедії «Українська мова» (2000, 2004).

Літ.

• Сологуб Н. М. Він пізнав і слово, і життя. «Трибуна», 1990, №11
• Озерова Н. Г. Життєвий і творчий шлях В. М. Русанівського. В кн.: Віталій Макарович Русанівський. Біобібліографія до 70-річчя. К., 2001.