«Синоніма Славеноросская», анонімний рукописний словник з другої пол. 17 в. (понад 5 000 слів) ділової укр. мови (з латинізмами, ц.-слов'янізмами й численними польонізмами та кальками з них), з помилками переписаний з невідомого оригіналу й оправлений з «Граматикою» М. Смотрицького (1619) кол. бібліотеки Києво-Печерської Лаври, виданий П. Житецьким у додатку до «Очерк литературной истории малорусского наречия в 17 в.» (1889); і в укр. перекладі «Нарис літ. історії укр. мови в 17в.», 1941) та окремо В. Німчуком («Лексис Л. Зизанія. С.С.», 1964). Автор, що походив, мабуть, з півн. Лівобережжя, спирався на «Лексикон ...» П. Беринди (його півд.-зах. лексику здебільша оминав) та словник укр.-латинський А. Корецького-Сатановського й Є. Славинецького. Мову досліджували Я. Янув і В. Німчук.