Відмінності між версіями «Наукове Товариство ім. Шевченка»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 24: Рядок 24:
 
річники журналу «[[Правда]]» та «Дослідження у галузі руської мови» (1880,
 
річники журналу «[[Правда]]» та «Дослідження у галузі руської мови» (1880,
 
нім. мовою)  
 
нім. мовою)  
О. Огоновського.  
+
[[Омелян Огоновський|О. Огоновського]].  
 
З 1885 товариство перебрало видання журналу «[[Зоря]]» (виходив до 1898), який став всеукраїнським літературним
 
З 1885 товариство перебрало видання журналу «[[Зоря]]» (виходив до 1898), який став всеукраїнським літературним
 
органом і поширювався (після заборони 1894 — нелегально) у
 
органом і поширювався (після заборони 1894 — нелегально) у
Рядок 32: Рядок 32:
 
установу. У Галичині цю ідею підтримала група [[Народовці|народовців]]
 
установу. У Галичині цю ідею підтримала група [[Народовці|народовців]]
 
(«новоерівців») на чолі з  
 
(«новоерівців») на чолі з  
О. Барвінським,  
+
[[Олександр Барвінський|О. Барвінським]],  
 
яка задля досягнення
 
яка задля досягнення
 
культурно-просвітних цілей ішла на компроміс з польськими та
 
культурно-просвітних цілей ішла на компроміс з польськими та

Версія за 11:37, 17 листопада 2009

Довідник з історії України

НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. Т. ШЕВЧЕНКА (НТШ) — науково-культурна громадська організація, що довгі роки виконувала функції всеукраїнської академії наук. Засноване у Львові в грудні 1873 (спершу — як Літературно-Наукове Товариство ім. Шевченка) завдяки спільним зусиллям національне свідомої інтелігенції з Наддніпрянської України та Галичини у відповідь на репресії, яким піддавалось українське друковане слово в Російській імперії. Фінансовою основою для створення послужили двадцять тисяч австрійських крон, пожертвуваних Є. Милорадович. Фундаторами товариства також виступили О. Кониський, Д. Пильчиків, М. Жученко, С. Качала. Метою товариства було «вспомагати розвою руської (малоруської) словесності». Першими головами товариства були К. Сушкевич (1874–85), С. Громницький (1885–86), Д. Гладилович (1886–92). У перше десятиліття діяльність товариства мала скромний характер: його коштом вийшли два річники журналу «Правда» та «Дослідження у галузі руської мови» (1880, нім. мовою) О. Огоновського. З 1885 товариство перебрало видання журналу «Зоря» (виходив до 1898), який став всеукраїнським літературним органом і поширювався (після заборони 1894 — нелегально) у Наддніпрянській Україні. Наприкінці 1880-х рр. у середовищі Київської громади (серед т. зв, австрофілів на чолі з В. Антоновичем та О. Кониським) визріла ідея перетворення товариства у виключно наукову установу. У Галичині цю ідею підтримала група народовців («новоерівців») на чолі з О. Барвінським, яка задля досягнення культурно-просвітних цілей ішла на компроміс з польськими та австрійськими урядовими колами. Відповідно до цього плану, у 1892 товариство перейменовано у НТШ.

{Через великий розмір статтю розбито на частини. Зміст кожної з них подано у назвах підпунктів — ВК}

Я. Грицак (Львів).
Довідник з історії України: Стаття Я. Грицака Наукове Товариство ім. Шевченка