Відмінності між версіями «НКВД»
(Створена сторінка: =Довідник з історії України= <div style="background-color:#BBFFFF"> <p><b>НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ ВНУТРІШНІХ СПР…) |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 20:14, 13 листопада 2009
Довідник з історії України
НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ (НКВС; рос. назва — Народный Секретариат Внугренних Дел, НКВД) — одне з виконавчо-адміністративних відомств уряду СРСР, що діяло з листопада 1917 до березня 1946. Створений 7.11.1917. З 1919 існував в УСРР (у першому більшовицькому уряді в Україні був Народний Секретаріат внутрішніх справ, очолювала Є. Бош) як республіканський орган, хоч фактично підпорядковувався НКВС РСФРР (згодом — СРСР). НКВС відав справами внутрішньої і місцевої адміністрації, охороною громадського порядку, реєстрацією актів громадського стану, таборами примусової праці, в'язницями тощо. Справами державної безпеки та репресіями проти противників більшовицького режиму займалась ВЧК (створена в грудні 1917), в 1922-24 — Державне політичне управління (ДПУ, рос. назва — Государственное политическое управление, ГПУ), а в 1924-34 — ОДПУ (Об'єднане державне політичне управління, рос. назва — Объедененное государственно — политическое управление, ОГПУ). Після утворення СРСР НКВС УСРР з 1924 діяв як республіканський орган, здійснюючи суто адміністративні функції. Республіканські комісаріати були ліквідовані в 1930 з передачею їхніх завдань ін. комісаріатам. У 1934 було утворено союзно-республіканський НКВС (що означало, що НКВС УСРР був уже підпорядкований безпосередньо Москві) з включенням до нього ОДПУ. З цього часу НКВС СРСР став головним органом масового політичного терору. В липні 1934 були сформовані основні адміністративні підрозділи НКВС — державної безпеки (рос. — ГУГБ), виправних трудових таборів (рос. ГУЛАГ), прикордонних і внутрішніх військ (ГУПВО), робітничо-селянської міліції та пожежної служби (ГУПО). При ньому було створено «особое совещание» у складі наркома (спочатку Ягода — липень 1934 — вересень 1936; М. Єжов — до грудня 1938; з грудня 1938 — Л. Берія), його заступників та прокурора СРСР, яке мало право застосовувати в адміністративному порядку висилку, заслання, ув'язнення в концтаборах і т.д. Навесні 1941 з НКВС виділено органи державної безпеки (політична поліція) в окремий (теж союзно-республіканський) Народний комісаріат державної безпеки (НКДБ), восени того ж року їх об'єднали, а в 1943 знову поділили як окремі наркомати. 19.3.1946 НКВС перейменовано на Міністерство внутрішніх справ (МВС). НКВС за час свого існування став символом політичного терору й винищення серед усіх шарів населення, особливо діячів літератури, мистецтва, науки, зокрема на Україні, де злочинний сталінський терор досяг апогею, в результаті якого була майже повністю знищена інтелігенція українського народу.
Т. Марискевич (Львів).