Відмінності між версіями «Братські школи»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 3: Рядок 3:
 
  <p><b>Братські школи</b>, стали з'являтися в 80-их&nbsp;pp. 16&nbsp;в,; засновували
 
  <p><b>Братські школи</b>, стали з'являтися в 80-их&nbsp;pp. 16&nbsp;в,; засновували
 
їх церк. братства з метою зміцнювати православіе і чинити опір
 
їх церк. братства з метою зміцнювати православіе і чинити опір
денаціоналізаційним впливам [[Єзуїти|латинських (єзуїтських)]] і [[Соціанські школи|протестантських]]
+
денаціоналізаційним впливам [[Єзуїти|латинських (єзуїтських)]] і [[Социніанські школи|протестантських]]
 
шкіл. [[Львівська братська школа|Першу школу]] заснувало  
 
шкіл. [[Львівська братська школа|Першу школу]] заснувало  
 
[[Львівське братство|Успенське Братство у Львові]]  
 
[[Львівське братство|Успенське Братство у Львові]]  

Версія за 19:38, 10 листопада 2009

Енциклопедія Українознавства

Братські школи, стали з'являтися в 80-их pp. 16 в,; засновували їх церк. братства з метою зміцнювати православіе і чинити опір денаціоналізаційним впливам латинських (єзуїтських) і протестантських шкіл. Першу школу заснувало Успенське Братство у Львові 1586 р. За її зразком постало чимало Б. ш. по різних містах України: в Перемишлі (1592), Галичі, Городку, Рогатині, Стрию, Миколаєві, Комарному, Ярославі, Холмі, Красноставі, Замості (1606), Люблині, Більському, Бересті, Володаві, Пинському, Києві (1615), Стрятині, Вінниці, Heмирові, Кам'янці Подільському, Межибожі, Луцькому (1620), Володимирі Волинському, Дубні, Крем'янці та ін. і в Білорусі: у Вільні (1587), Менську, Могилеві. В першій пол. 17 в. створені були Б. ш. й по деяких селах. Найважливішими серед Б. ш. були Львівська і Київська. Спочатку Б. ш. мали характер греко-слов., із слов. мовою викладання, друге місце займала грец. мова (Б. ш. називали також грецькими). Пізніше Б. ш. наблизилися орг-ціею й навчанням до єзуїтських шкіл (з латинською гол. мовою), зокрема школи, які мали зразком Києво-Могилянську Колегію. Програмою навчання більшість Б. ш. відповідала тодішнім сер. школам: клясичні мови, діялектика, реторика, поетика, гомілетика (наука духовного красномовства), аритметика, геометрія, астрономія, музика (церк. співи); в деяких Б. ш. викладали правое, богословіє і знайомили (з полемічною метою) з кат. богословіем. Б. ш. були приступні для різних шарів суспільности; учнів вирізняли (передні місця в клясах) не за походженням, а за успіхами (на відміну від єзуїтських шкіл). В школах була сувора дисципліна (включно до тілесних кар). Сироти й учні з незаможних родин жили в бурсах. До викладачів ставилися вимоги зразкової поведінки й доброї пед. підготови. Б. ш. багато спричинилися до ширення рел, і нац. свідомости та розвитку укр. культури, зокрема видаванням підручників, особливо з мов. Чес. педагог Я. А. Коменський чимало використав з практики Б. ш. для своєї «Великої дидактики». В несприятливих політ. умовах Б. ш. в кін. 17 в. й у 18 в. занепали.

П. Поліщук

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
e-Енциклопедія історії України: Братські школи.
Вікіпедія: Братські школи.