Бурси, спільні приміщення для учнів, перев. сиріт і дітей бідних батьків; виникли на Україні при братських школах. Збереглися докладні дані про Б. при Львівській Братській Школі, Киево-Могилянській Академії. Б. були й при єзуїтських школах (в Замості та ін.), пізніше при колегіях — у Чернігові, Переяславі, Харкові; збереглися вони й при перетворенні колегій на семінарії. Б. утримувалися з пожертв або окремих фундацій; вони мали свою орг-цію й звичаї. Бурсаки, що діставали в Б. повне або часткове утримання, влаштовували великодні й різдвяні вистави, бідніші заробляли співом. У 18 в. при Покровській церкві в Запор. Січі козаки утримували школу з бурсою. З кін. 18 в. стали з'являтися пансіони для дворянських дітей, зокрема для дітей бідних дворян. В 19 — на поч. 20 в. існували інтернати при духовних семінаріях (перетворених з кол. колеґій або новозаснованих в губ. містах), т. зв. «духовних училищах» (що зберігали побутову назву Б.), єпархіяльних жін. школах, в «ін-тах для шляхетних дівчат», у кадетських корпусах і військ, (юнкерських) школах, при деяких гімназіях, зокрема приватних жін.; інтернати були також в системі сер. пед. освіти (вчительські семінарії, церк.-учительські школи та ін.). Однак, більшість учнів сер. шкіл і студенти високих шкіл в 19 в. жили на приватних квартирах. В деяких інтернатах, особливо при духовних семінаріях, не зважаючи на сильний русифікаційний дух, утворилися укр. гуртки, з яких виходили пізніше українські діячі. На окрему згадку заслуговують інтернати при Колегії Павла Галагана в Києві та при Київській Духовній Академії (щороку перебувало бл. 200 студентів). В Галичині в 19 в. перша бурса (ін-т сестер Василіянок в Яворові) постала 1848 р. Згодом виникло чимало Б., організованих т-вами й рел. корпораціями, м. ін. «Руські Б.» в Тернополі (1873) й Стрию (1876), ін-т Василіянок у Львові (1880), Ремісничо-пром. Б. (1890) у Львові, Ін-т для дівчат у Перемишлі (1895), Б. Руського Пед. Т-ва (ін-ти св. Миколая для хлопців — 1899 і св. Ольги для дівчат — 1899, Б. ім. кард. Сембратовича — 1909 у Львові й ін.), з поч. 20 в. Б. т-ва «Просвіта». Останні 2 т-ва закладали зокрема сел. Б., яких було бл. 20. В 1914 р. в Галичині було 68 Б. (54 для хлопців, 14 дівочих) в 37 різних містах. В Б. перебувало щороку бл. 3 500 учнів сер., нар. і фахових (бл. 3%) шкіл. Б. утримувалися з публічних фондів, пожертв тощо. Понад 30 Б. мали власні будинки. Окреме місце між Б. займає «Академічний Дім» у Львові (1906) — фундація Є. Чикаленка і В. Симиренка для студентів високих шкіл; він відіграв визначну ролю в нац. вихованні укр. студентства. Крім того в Галичині було 30 москвофільських Б. Після першої світової війни число Б. дедалі зменшувалося майже кожного року. Воно збільшилося в 1942-44 pp. (1943 р. в Ген. Губернії було 102 Б., в яких жило понад 6 000 шкільної молоді — 60% хлопців, 40% дівчат). На Закарпатті перші Б. відкрито в Ужгороді: 1826 p. хлоп'ячу, що проіснувала до 1946, 1840 p. дівочу — для сиріт з родин гр.-кат. духівництва; за ними постали епархіяльні Б. по ін. містах; до них приймали молодь без різниці походження. За чес. влади Б., зв. інтернатами, перейшли під держ. опіку. На Закарпатті їх було 14 (1 для чес. дітей), щороку 700-1000 учнів сер. шкіл. При перевазі русофільських впливів, деякі проте зберегли укр. характер — в Ужгороді (оо. Василіян), в Берегові, Мукачеві. З приватних інституцій Б. утримувало пед. Т-во «Шкільна Поміч». Найстаріша з Б. на Буковині — ім. Ю. Федьковича, заснована для гімназистів у Чернівцях 1896, проіснувала до 1940 p. й відіграла чималу ролю у нац. вихованні молоді. Ін. 4 Б., відкриті на поч. 1900-их pp., занепали в кін. 1910-их pp. З еміграційних Б. після першої світової війни важливіша була при укр. гімназії в Ржевніцах (Чехо-Словаччина). Тепер поза Україною є Б. в Канаді — 3 правос. (інститути), 2 кат., 1 в Бразілії при колегії Петра Могили в Прудентополісі. Б. дали можливість десяткам тисяч укр. молоді, зокрема біднішої, не лише набути освіту, але й виконали важливе нац.-виховне завдання.

Про інтернати для студентів високих шкіл в УССР див. Гуртожитки.

Література::

• Жук А. Статистика укр. бурс в Галичині. Наша Школа, ІІ-ІІІ, Л. 1911
• Ловицький Ю. Матеріяли до статистики бурс. Л. 1914
• Ясіньчук Л. 50 літ Рідної Школи. Л. 1931
• Сірополко С. Історія освіти на Україні. Шлях виховання і навчання, ІІ-ІІІ, Л. 1937

П. Поліщук