Відмінності між версіями «Математичний термінологічний бюлетень. Передмова»

Математичний термінологічний бюлетень. С. 1

Проти націоналізму в математичній термінології^[1]

Д.  Дрінов, П. Сабалдир.

Як з'ясувалося на процесі СВУ, українські буржуазні елементи, недобитки петлюрівщини, готуючи збройне повстання 220 для повалення радянської влади, розгорнули велику шкідницьку контрреволюційну роботу в українському мовознавстві, зокрема на термінологічній ділянці. В Інституті української наукової мови ВУАН, де зосереджувалась термінологічна робота, був організований наприкінці 1926 p. активний осередок СВУ — ІНАРАК, на чолі з директором Інституту Г. Холодним. У завдання цього осередку входило по лінії термінології „вносити національну течію і в саму роботу Інституту по складанню словників, надаючи термінам переважно українського вигляду, заміняючи загальновживані — спеціально вигаданими"^[2]). Захопивши в свої руки керівництво ІУНМ, змінивши його структуру, в бажаному для завдань СВУ напрямі, підібравши відповідні кадри, ІНАРАК виконував активно свої завдання щодо словникової роботи, провадячи „конкретне шкідництво в ділянці складання українських словників, віддаляючи українську мову від пролетарських мас, викидаючи інтернаціональні слова й перетворюючи українські словники на зброю шовіністичного виховання мас"^[3]).

Але НКО, очолюваний Скрипником, не зробив по лінії української мови тих висновків, які треба було зробити після процесу СВУ. Значна кількість працівників ІУНМ, після його ліквідації, перейшла до новоорганізованого Науково-дослідного інституту мовознавства. Друкована продукція ІУНМ не була знешкоджена, вона продовжувала отруювати своєю шовіністичною отрутою свідомість широких радянських читачів. Більше того, частина термінологічних словників, складених ще в ІУНМ, була видрукувана вже після процесу СВУ під маркою НДІМ. Це могло статися тільки в наслідок свідомого продовження з боку частини відповідальних співробітників НДІМ націоналістичних традицій кол. ІУНМ.

Боротьба з шкідництвом на мовному фронті в цілому і зокрема на ділянці термінологічній розпочалася з весни 1933 року, коли КП(б)У, на чолі з своїм ЦК, зміцненим одним з кращих соратників тов. Сталіна, тов. Постишевим, викрила націоналістичне шкідництво, зокрема на ідеологічній ділянці, викрила націоналістичний ухил Скрипника і повела рішучу боротьбу з націоналізмом у всіх його проявах. У статтях 221 та промовах тов. Хвилі^[4]) показані конкретні факти шкідництва на мовному фронті, викрите їхнє коріння та їхнє спрямування. У резолюціях спеціальної комісії, утвореної новим керівництвом НКО для перевірки роботи на мовному фронті^[5]), накреслені ті практичні заходи, що їх треба вжити, щоб ліквідувати наслідки шкідництва на мовному фронті.

Виконуючи ці настанови, ми переглянули Словник математичної термінології і вважаємо за потрібне показати картину націоналістичного шкідництва, що є в цьому словнику.

Словник математичної термінології складається з трьох випусків. Перший з них містить термінологію „чистої математики"^[6]), другий—термінологію теоретичної механіки^[7]), третій — термінологію астрономії та небесної механіки, крім того—ще незнезначну кількість термінів з геодезії^[8]).

Перший випуск зредагувала математична секція природничого відділу кол. Інституту української наукової мови. ВУАН, другий випуск — та сама секція разом з математично-природописно-лікарською секцією наукового товариства ім. Шевченка у Львові; третій випуск, зредагований цими двома секціями, був переглянутий ще термінологічною комісією Одеської науково-дослідної кафедри математики.

Загальна система побудови словника в усіх трьох випусках в основному однакова: після передмови надрукований список використаних літературних джерел, а далі йдуть словник і покажчики.222

Словник являє з себе абетковий реєстр українських термінів з російськими, німецькими і французькими відповідниками. Якщо для передачі одного поняття існує декілька українських синонімів, всі вони подані поруч з тим із них, який, на думку секції, яка редагувала словник, є найвлучніший. Синоніми йдуть в такому порядку: на першому місці надруковані курсивом терміни, які словник рекомендує; далі надруковані звичайним шрифтом терміни, що їх словник не рекомендує; але вживання яких вважає за можливе; нарешті в квадратних дужках подані терміни помилкові і секцією порекомендовані. Після кожного терміна зазначені літературні джерела, звідки він взятий. Терміни, вигадані упорядником, подані без позначки або (в III випуску) з позначкою N (новотвір), а терміни, запропоновані секцією під час редагування, мають позначку Сек.

Але в системі побудови III випуску є деякі відміни проти І та II випусків. Це стосується передусім принципу побудови покажчиків. Далі, в III випуску після деяких термінів подані речення з метою дати, „проєкт уживання даного терміну". Ці відміни, які при інших умовах могли б спростити до деякої міри роботу читача, використані, як буде показано далі, в шкідницьких інтересах авторів та редакторів цього випуску.

Куди скеровували свою шкідницьку роботу автори СМТ? Поперше, на відрив української наукової термінології від термінології, вживаної в усіх культурних мовах, від термінології інтернаціональної. З цією метою інтернаціоналізми свідомо уникались, а замість них подавались звичайно вигадані новотвори, рідше слова, які в живій мові мають зовсім інше значення.

Приклади.

На рос. экспозиция (нім. Exposition, фр. exposition, англ. exposition, іт. esposizione тощо) подається вистава;

сигнал (нім. Signal, фр. signal) —гасло;

канал (Kanal, canal) —перекіп;

ореол (Aureole, aureole) — облямівка;

объект (Objekt, objet) — предмет;

диафрагма (Diaphragma, diaphragme) — вічко;

диафрагмировать (diaphragmieren, diaphragmer) — відкувати;

компенсационный балансир (Kompensationsbalance, balancier compensateur) — коливник-зрівноважник;

элемент (Element, element) —первень; 223

нивеллир (Nivellierinsturment, niveau) —рівнило;

меридианный зал (Meridiansaal, salle meridienne) — світлиця південникова;

окулярная линза (Okularlinse, lentille oculaire) — сочка очникова;

апогей (Apogäum, apogee) — точка відземна;

апоастрий (Apoastrum, apoastre) — точка відзірна;

афелий (Aphelium, aphelie) —точка відсонцева, і багато інших.

В окремих, випадках СМТ подав на другому місці після вигаданих „українських відповідників" ще й інтернаціоналізми. Так, ми маємо:

сектор (Sektor, secteur) —вирізок: і сектор;

сегмент (Segment, segment) — відрізок і сегмент;

диагональ (diagonale, diagonale) — косина і діягоналя;

центр (Zentrum, centre) — осередок і центр;

хорда (Chorde, corde) — тятива і хорда;

коэффициент (Koeffizient, coefficient) — сучинник і коефіцієнт;

меридиан (Meridian, meridien) — південшік і меридіян;

вертикаль (Vertikal, vertical) — дозем і вертикаля;

радиус (Radius, rayon) — луч і радіюс (у І вип.), промінь і радіюс (у III вип.);

экватор (Äquator, équateur) — рівник і екватор;

селенограф (Selenograph, sélénographe) — місяцезнавець і селенограф, і ще деякі.

Але автори СМТ зробили все можливе для того, щоб обмежити вживання і цієї малої кількості інтернаціоналізмів, що є в словнику, або і зовсім не допустити їх. Це досягається різними способами. Поперше, в усіх похідних та складених термінах автори виходять тільки з „українського відповідника", а не з інтернаціонального терміна. Коли на термін сектор подані відповідники вирізок і сектор, то на конический сектор подається тільки конічний вирізок, на круговой сектор — круговий вирізок тощо; на диагональ подані відповідники косина і діягоналя, але під складеним терміном главная диагональ знаходимо тільки головна косина, під термінами диагональ определителя, побочная диагональ — тільки косина визначника, побічна косина; на центр подані відповідники осередок і центр, але на геометрический центр — тільки геометричний осередок, центр многоугольника переданий тільки як осередок многокутника, сферический центр — сферичний осередок, линия центров — лінія осередкова, центробежный — відосередковий, 224 центростремительный — доосередковий; для терміна меридиан маємо південник і меридіян, а галактический меридиан буде тільки галактичний південник, земной меридиан — тільки земний південник, небесный меридиан — небесний південник, околомеридианный — припівденниковий тощо; коли для терміна тропик маємо зворотник і тропік, то вже тропик Козерога буде тільки зворотник Козорога, тропик Рака — зворотник Рака, тропический — зворотниковий. і т. д. Подруге, в усіх прикладах вживаються виключно „українські відповідники". Коли для терміна диск знаходимо відповідники кружало і диск, то вже в прикладі маємо: „Сонцеве кружало коло обрію має еліптичний вигляд".

Зрештою у III випуску приховуванню інтернаціоналізмів від користувача словника сприяє і система побудови покажчик; із—російського, німецького, французького.

В перших двох випусках перед кожним терміном в українській частині стоїть порядковий №, а в покажчиках проти російського (відповідно: німецького, французького) терміна подається не український відповідник або українські відповідники, а тільки порядковий №, під яким читач може знайти їх в українській частині. Шукаючи, наприклад, за першим випуском, який український термін відповідає російському координата (нім. Koordinate, фр. coordonnee), читач знайде проти даного слова в російському (німецькому, французькому) покажчику № 1102. Під цим № в українській частині він дізнається, що єдиний рекомендований словником відповідник є також координата: термін же сурядна, хоч і не відкидається, але і не рекомендується.

У III випуску СМТ в українській частині перед термінами нумерації, як у І і ІІ випусках, не знаходимо, а в покажчиках проти російського (німецького, французького) терміна поданий його ніби український відповідник, при чому тільки один, — той, що стоїть в українській частині на першому місці. Так, коли б читачеві довелося шукати за ІІІ випуском, який термін відповідає в українській мові російському координата (німецькому Koordinate, французькому coordonnee), він знайшов би в російському (німецькому, французькому) покажчикові проти цього слова тільки сурядна. Після такої категоричної відповіді читач навряд чи буде звертатися до української частини словника, де, поруч з терміном сурядна, стоїть також і термін координата, тим більше, що ніде в покажчиках не зазначено, що в них подається тільки один з рекомендованих українських відповідників, решту ж можна знайти під цим відповідником в українській частині. Таким чином, відкинувши нумерацію, 225 перенісши інтернаціональні терміни на друге чи на третє місце в українській частині і обмежившись в покажчиках подаванням тільки першого з українських відповідників, автори словника виключили будьяку можливість використовувати інтернаціоналізми в тих випадках, коли доводиться шукати український термін за відомим російським (німецьким, французьким). А відомо, що головним чином в таких випадках і доводиться звертатися до термінологічних словників.

Друге, на що скеровували свою роботу автори СМТ — це штучний відрив української наукової термінології від наукової термінології російської мови. З цією метою українські терміни, однакові з термінами російськими, безоглядно викидались, а на їх місце висувались вигадані слова, архаїзми або провінціалізми; там, де автори словника змушені були подавати українські терміни одного кореня з російськими, ці терміни подавались у такому граматичному оформленні (префікси, суфікси, рід, наголос, синтаксичні сполучення тощо), для якого жодних підстав не дає сучасна українська літературна мова. Це все мало створити бар'єр між мовою українською і мовою російською. Водночас ця заміна термінів, вживаних в українській мові, відомих широким масам українських трудящих, на терміни вигадані, штучні, створювала величезні труднощі в опануванні наукою для тих сотень тисяч, мільйонів робітників і колгоспників, які вчаться в наших школах, вишах, науково-дослідних інститутах.

Декілька прикладів:

На російський термін круг подається як відповідник не широко відомий в українській мові термін круг, а кільце; круг поданий на другому місці. Отже, круг положений в одному місці. передається круг положень (III вип., с.30), а в другому місці (III вип., с.29) — кільце положень. Азимутальный круг передається азимутне кільце, вертикальный круг — доземне кільце тощо, а, з другого боку, кольцо Сатурна — кільце Сатурнове, кольцевой микрометр — кільцевий. мікрометр, але кольцо метеоритов — вже коло метеорне. Туманность передається не туманність (слово знане і в живій мові, і в літературних джерелах), а мряковина; освещение — освіт, а не освітлення; точка падания — падовище, хоча на точка дається відповідник точка, а на падение — падання, отже цілком натуральне було б сполучення точка падання; часовой пояс — крило годинне, а пояс годинний тільки на другому місці; іменник след передається новотвором прослідок, хоча є матеріали на слід; карта земных полушарий передано не карта земних півкуль, а пляніґльоб; уровень — 226 не рівень, а поземниця, лібеля; положение — не тільки положення, а і полога; противостояние — противополога, противоположения, хоча літературні джерела дають протистояння; солнцестояние — сонцезворіт, хоча є матеріали на сонцестояння; а вже точка стояния — точка зупинкова. Таких прикладів можна навести багато.

В деяких випадках і тут, на другому місці після вигаданих термінів, подавались і терміни, спільні для української мови і російської. Але в складених термінах і в похідних фігурують тільки новотвори. Так, коли для терміна маятник маємо відповідники хитун. і маятник, то в усі складені терміни входить тільки хитун: хитун-зрівноважник, хитун секундний, хитун стіжковий тощо; маятниковий передається як хитуновий. А в реченнях, поданих при окремих термінах, знаходимо навіть не хитун, а вагало: „Відхил площі хитання вагала доводить добовий рух землі", „Прискорення сили ваги визначають із спостережень хитань вагала" „На рівнику вагало хитається швидше, як на бігуні". Коли на термін боковая поверхность наводяться відповідники бічниця і бічна поверхня, то на боковая поверхность призмы — тільки бічниця призми, тощо.

Часто одне поняття диференціюється в значенні і на один. російський термін подаються два різні відповідники, при чому неможливо зрозуміти, коли вживати один з них, коли другий, що значно утруднює засвоєння та користування термінологією. Напр., на термін величина (нім. Grösse, фр. grandeur) в І випуску словника поданий відповідник величина; так рос. величина передається і в трьох десятках складених термінів: величина абсолютна, величина від'ємна, величина геометрична і т. д. Термін великість, вживаний в підручнику Кониського „Арихметика або щотниця для українських шкіл" (II вид., Полтава 1907), зазначений як помилковий. II випуск дає на російський термін величина знову відповідник величина. А в III випуску на величина маємо два відповідники: величина та великість. Абсолютная величина в цьому випуску — абсолютна великість. а видимая величина — видима величина і т. д. Рос. высота (нім. Höhe, фр. hauteur) має в І випуску укр. відповідник висота; термін вишина, запропонований як відповідник на рос. высота в „Проекті геометричної термінології" (Київ, 1918), зазначений як невдалий. II випуск знову подає на рос. высота тільки висота. Але III випуск вже дає на высота два відповідники: висота і вишина. Чомусь соответственная высота передається відповідна висота, а вже относительная высота — відносна вишина. Так само для 227 рос. прикметника лунный подаються два відповідники: місяцевий і місячний, (лунные горы — місяцеві гори, а лунная ночь — місячна ніч); для рос. солнечный подаються знову два відповідники: сонцевий і сонячний і т. д. Навпаки, різні поняття іноді передаються одним українським словом, що позбавляє термінологію необхідної точності. Оберт значить вращение і время вращения. „Оберт землі на її осі спричиняє явища добового руху небесної кулі" значить „вращение земли..." і т. д.; „оберт Юпітера на його рівніку дорівнює 9^h55^m" значить „время вращения Юпитера..." і т. д. Таксамо обіг значить обращение і время обращения, прилад — аппарат і инструмент, промінь — луч і радиус і т. д.

Того самого порядку спотворення української мови маємо і в таких прикладах: бинормаль — бінормаля, діагональ — діягоналя, нормаль — нормаля (поданий за пропозицією секції, хоча в літературних джерелах, наведених в словнику, є нормаль, вертикаль — вертикаля, горизонталь — горизонталя, параллель — паралеля; эллипсис — еліпса (це слово зареєстроване в одному літературному джерелі; в другому джерелі, новіших часів, показано еліпс,але автори вважають цей термін за помилковий); тpaпеция — трапез; символ — симболь; протуберанц — протуберанца; параллакс — паралакса; флоккул — фльокула; период — періода; аксоида — аксоїд (термін, за пропонований секцією, не дивлячись на те, що літературні джерела дають аксоїда). Тенденційно поширюється суфікс -овий для творення прикметників: квадратовий замість квадратний, кубовий, замість кубічний.

Слова, утворені в російській мові за допомогою префікса около, передаються послідовно з префіксом при: околомеридианный — припівденниковий, околополярный — прибігуновий, околосолнечный — присонцевий.

Гипотеза (грецьке ύπόθεσις) в словнику подається з наголосом на е: гіпотеза, период —з наголосом на о: періода,

Родовий відмінок приналежності в складених термінах тенденційно уникається, замість нього, словник подає присвійні прикметники. Ця лінія, що ясно помітна ще в перших двох випусках, особливо виразно проведена в III випуску: гипотеза Лапласа — гіпотеза Ляплясова; голова, хвост кометы — голова кометна, хвіст кометний; закон Ньютона, Кеплера — закон Ньютонів, Кеплерів; система Птоломея, Коперника —уклад Птолемеїв, Коперників; направление меридиана — напрям південниковий; плоскость эклиптики, орбиты, экватора — площа екліптична, орбітна, рівникова; 228 конус тени, полутени — стіжок тіневий, притінковий, та баг. ін.

У тих випадках, де українська мова таких прикметників не знає, доводилося авторам словника ставати на свій звичайний шкідницький шлях, на шлях вигадництва. Так з'явилися такі прикметники: відсонцевий (==афелия: расстояние афeлия — віддаль відсонцева), присонцевий (==перигелия: расстояние перигелия — віддаль присонцева, але долгота перигелия — довгота присонцевої точки), відземний (== апогея), відзірний (== апоастрия), відсатурновий (== апосатурния), від'юпітeровий (== апойовия), приземний, призірний, присатурновий, приюпітеровий і т. д.

Можна ще навести приклади на заміну інших категорій родового відмінка та інших синтаксичних конструкцій прикметниками: аберрация по долготе, по широте — аберація довготна, широтна; либрация по долготе, по широте — лібрація довготна, широтна; часы с маятником — годинник вагаловий, поправка часов — поправка годинникова; нуль часов  — нуль годинний, тощо.

Так, виконуючи на своїй ділянці завдання української контрреволюції, автори та редактори СМТ спотворювали українську мову. Літературні джерела вони наводили для того, щоб надати цій своїй „роботі" видимість „об'єктивності".

Як тенденційно підбирались ці література джерела та в якій мірі їх дані фальсифікувались, можна пересвідчитись з III випуску.

З 61 літературного джерела, що наведені в III випуску словника, до післяжовтневої доби, коли на базі проведення ленінської національної політики розпочався й відбувається буйний розвиток української мови, відносяться тільки 22 джерела. Тільки протягом 1929 року на Радянській Україні вийшло з друку до 30 окремих книжок, які своїм змістом відносяться до астрономії, геодезії. В якій мірі вони прислужились авторам словника? В списку використаної літератури. не знаходимо жодного з цих джерел. Ми вже не кажемо про окремі статті, друковані в різних періодичних виданнях.

Цікавий далі характер тих 22 джерел. Серед них знаходимо передусім „Матеріяли Геодезичної Секції Технічного відділу ІУНМ", які, як відомо, збирались тільки від неписьменних людей та за рецептом: „Не слід подавати зразу готового терміна, а треба повернути справу так, щоб слухач сам його подав або вигадав"^[9]). Далі серед цих джерел знаходимо: „Калинович Ф. Словник математичної термінології, ч. І” та „Калинович Ф. 229 Словник математичної термінології, ч. II”. Нижче ми покажемо, що те, що було вигадане або упорядником СМТ Калиновичем, або секцією і внесене до І та ІІ випусків, уже в III випуску розглядається як матеріал, підпертий літературними джерелами. Ще далі серед використаної літератури йдуть „праці” вже другого з упорядників, Г. Холодного: „Космографія” (рукопис) та „З статтів у часописі „Селянське життя”, Чернігів, 1924". Це єдиний випадок використання матеріалів періодичної преси — оці статті такого „авторитетного вченого”, як Г. Холодний. Зазначмо, що коли „рукопис” Холодного дійсно існував, то він ніким не був апробований, таким чином вигадки одного з упорядників вносились до словника вже як матеріал, взятий з літературних джерел. Нарешті, серед 22 джерел, що вийшли після Жовтневої революції, є й такі: „Грабина Л., інж. доц. Нижча геодезія, ч. І, Падєбради, 1923”; „Лисянський Борис. Курс лекцій по фізиці, ч. 2, вид. Видавничого т-ва при Укр. С.-Господарській Академії, Падєбради, 1923”; „Матеріяли термінологічної комісії при С.-Г. Інженерному відділі Укр. С.-Господарської Академії в Ч. Сл. Р. (Словник російсько-український), Падєбради, 1923”. Як бачимо, при повному ігноруванні видань радянської України, широко використовуються матеріали українських контрреволюціонерів, що звили своє кубло під крильцем чехо-словацької буржуазії.

Якщо відкинути ці „джерела” та ще два-три, що вийшли після 1917 року в Галичині (Мельник, „Мінералогія і геологія, Львів, 1918”; Раковський Іван, „Наш всесвіт і його будова, Львів, 1927”), то на долю видань Радянської України залишиться тільки якийсь десяток — це все, що автори III випуску вважали за можливе використати я тої величезної літератури, яка відбиває мову українського пролетаріату за часів його диктатури.

Наведемо декілька прикладів про те, як використовувались ті видання, які автори словника включили в обмежене та тенденційно підібране коло своїх літературних джерел.

На падающая звезда дається єдиний рекомендований відповідник зоря летюча на підставі згадуваної вище „Космoгpaфiї" Холодного, хоча зоря падуча зареєстрована в двох літературних джерелах і зоря падаюча також в двох; на термін столкновение дається рекомендований відповідник зутик, слово, вигадане авторами словника, в той час коли зіткнення зареєстроване в двох літературних джерелах, сутичка — теж в двох. Крім того, не зазначено, що останнє слово зустрічається ще в словнику Уманця і Спілки, як відповідник на рос. столкновение, 230 а в словнику Грінченка дано слово зіткнутися (== столкнуться), від якого іменник зіткнення є цілком натуральне явище (обидва словники зазначені в списку використаної літератури).

Не дивлячись на те, що термін телескоп зареєстрований в трьох літературних джерелах, автори дають далекозір. На сидерический месяц, за пропозицією секції, подається рекомендований відповідник зоровий місяць, хоч з двох джерел наведено сидеричний місяць. На рос. туманность подано рекомендований відповідник мряковина на підставі чотирьох джерел, виключно львівських; термін туманність поданий як помилковий, хоч його вживано в п'ятьох джерелах, більшість з них з Радянської України. До того у Грінченка є туман, туманити, туманитися, туманіти, туманний, а мряка перекладено густой туман с мелким дождем. Таксамо в Уманця і Спілки є туман, туманитися, туманний і багато інших слів цього кореня, а мряка пояснено, як туман густий з дрібним дощиком.

Немає потреби доводити, що слово система поширене в українській мові. Не дивлячись на це, у ІІІ випуску словника на рос. система знаходимо на першому місці відповідник уклад. Цей відповідник подано за пропозицією секції, ніяких літературних джерел не наведено і навести, очевидно, не можна, бо навіть в перших двох випусках цей термін розглядається як помилковий. А якщо в словнику Грінченка це слово є, то воно значить: 1) уговор, договор, 2) раскладка, распределение денежного сбора, 3) затрата, 4) мелкая глиняная посуда... 5) (у гуцулок) род ожерелья. Як бачимо, серед багатьох значень слова уклад значення система не знаходимо.

Таку саму фальсифікацію української мови маємо і по лінії граматики. Закон Кеплерів, Ньютонів, параболоїд обертовий подані секцією, хоча літературні джерела дають тільки закон Кеплера, Ньютона, параболоїд обертання. У III випуску, де так старанно уникається родовий приналежності, ми маємо такі конструкції, які доводять, що вживання цього родового відмінка є нормальне явище навіть для авторів словника: „Відхил площі хитання вагала доводить добовий рух землі"; компенсационная погрешность передано похибка зрівноваження, позиционный угол — кут положення (тобто родовий відмінок маємо навіть там, де в російській мові стоїть прикметник); і як на курйоз можна вказати ще на те, що під терміном принцип Допплера, переданим, звичайно, як принцип Допплерів, знаходимо такий приклад: „Визначення променевої швидкости зір за принципом Допплера-Фізо", а не... „за принципом Допплеровим-Фізовим". 231

Безперечно, що автори СМТ, прагнучи шляхом різного роду фальсифікацій відірвати українську наукову термінологію від інтернаціональної, створити штучний бар'єр між українською термінологією та російською, між мовою українського пролетаріату та російського, діяли не тільки за принципом: „як завгодно, тільки далі від того, що є спільне для двох мов, української та російської, або для багатьох мов, в тому числі для української та російської". Вони крім того, відштовхуючись від цього берега, спрямову вали шляхи розвитку української мови в іншу сторону. В яку саме? Коли заглянути в словник польської мови, то з'ясується, що в ньому знаходяться прототипи для більшості тих новотворів, якими рясніє СМТ: аналіза (аналіз) — польське analіza, еліпса (еліпс)  — польське elіpsa, великість (величина) — wіеlkоść, рівник (екватор) — róvnіk, рівниковий (екваторіальний) — równіkоwу, точка відземна (апогей) — punkt dozіеmny, точка відсонцева (афелій) — odsłonecznіk, огнище(фокус) — ognіskо, позем (горизонт) — рozіom, поземний (горизонтальний) — pozіomy, вaгало(маятник) — vahadło, рік переступний (рік високосний) — rok przestępny, точка приземна (перигей) — punkt dozіzіemny, зворотник (тропік) — zwrotnіk, зворотниковий (тропічний) — zwrоtnіkоwу, облямівка (ореол) — оblamka, oblamówka, первень (елемент) — pierwiastek, південник (меридіан) — południk, помір (вимір) — pomiar, уклад (система) — uklad і баг. ін. Як прапор „самостійності" та „незалежності" України, під яким виступали українські націоналісти в своїй боротьбі проти робітників і селян за відновлення капіталістичного ладу, був прикриттям віддачі України під ярмо польських імперіалістів, так „самобутність", під маскою якої спотворювалась українська мова на ділянці термінологічній, спрямовувала розвиток української мови на буржузні полоністичні шляхи.

До того, що зазначено вище, треба додати ще деякі уваги.

Поперше, в словник включено багато термінів, потреби в яких абсолютно ніякої немає. Сюди належать, наприклад: згідно прямовий, незгідно прямовий, кут тятивний, увзаємний, множення істе, множення неісте, проста лівосічна, проста правосічна, ріжнозглядно від'ємний, степінь істий, степінь неістіїй, пруг (з традиційним до нього прикладом із Нечуя-Левицького: „Сонце стояло вже на вечірньому прузі") і т.д.

Подруге, єдності в термінології всіх трьох частин не додержано, що надзвичайно утруднює користування словником. Наведімо деякі приклади. Правильний, неправильний 232 передається як істий, неістіїй: правильная дробь — істий дріб, неправильная дробь — неістіїй дріб, але правильная система  — система правильна, а не іста. За І і II випусками маемо аналіз, за III — аналіза. Таксамо: величина — великість, градус — ступінь, градус; діяметр — поперечник, дисперсія — розсів; вимір — помір; конус —стіжок; координата — сурядна; міра — етальон; паралельний — рівнобіжний; радіюс, луч — промінь; радіюс-вектор — промінь-провідник; система — уклад; слід — прослідок; цикл — коло, та ін. Особливо помітна розбіжність між першими двома випусками з одного боку та третім — з другого. Це не випадково, це не результат недогляду. І і II випуски складались ще в роки 1919—1920. То були часи, коли автори сподівались на швидке поновлення влади української буржуазії. Так, згадуючи про членів первісного складу математичної підкомісії, більшість яких 1920 року „виїхали з Києва" (очевидно, повтікали разом з білополяками і петлюрівцями), упорядник І випуску пише: „Була надія, що члени повернуться до Києва"^[10]). Що і в ті часи словникова робота, зосереджена в руках українських націоналістів, носила шкідницький характер, це зрозуміло. Але при цій „надії" шкідництво ще не набуло тої послідовності, такої систематичності, яку ми бачимо пізніше. Робота ж над III випуском розпочалась весною 1925 року, а ухвала матеріалів математичною секцією відноситься до 1926—1927 років, коли в ІУНМ існував вже осередок СВУ, згадуваний вище ІНАРАК. Одним з упорядників III випуску був якраз організатор цього осередку — Г. Холодний. Яку роль відогравав він в укладанні словника, видно з таких прикладів. Там, де Холодний розходився з друкованими джерелами, хоч би й скільки їх було, перевага віддавалась йому. Так, ось мира передано вісь світова за Холодним, хоча вісь світа зареєстровано в двох літературних джерелах. В окремих, щоправда дуже рідких, випадках виникали суперечки між секцією та Холодним: секція висувала свій термін. Холодний, вважаючи його, очевидно, за недостатньо шкідницький, — свій. В усіх цих випадках кінчалось тим, що термін Холодного йшов як рекомендований, термін секції — або як рекомендований, але на другому місці, або попадав в категорію нерекомендованих. Наприклад, на російський термін протуберанц (нім. Protuberanz, фр. protuberance) поданий відповідник виступень з посиланням на Холодного, а на другому місці — протуберанца з посиланням на секцію (в складених термінах изверженный протуберанц, пучкообразный протуберанц, лучеобразный 233протуберанц і т. д. термін протуберанца переведений вже в категорію порекомендованих). Зрозуміло, що в III випуску система шкідництва розгорнулась на всю широчінь. Іноді доводилось переглядати і „виправляти" навіть те, що було подано в перших двох випусках. Цим і пояснюється розбіжність між І і II випусками СМТ, з одного боку, і III — з другого.

Не можна, нарешті, не звернути уваги і на речення, наведені при деяких термінах в III випуску. Як сказано в передмові, „ці речення зрідка випадково мають характер тлумачення даного поняття або дають фразеологічну конструкцію. А взагалі їх призначення—дати слово в природному астрономічному оточенні, отже дати й проект уживання даного терміну"^[11]). Але використовувались ці речення з іншою метою. Ось які речення подано під терміном обсерваторія:

„На Україні з її прекрасними кліматичними умовами немає жадної добре устаткованої обсерваторії. Добре устаткована Пулківська обсерваторія більшу частину року позбавлена змоги нормально працювати через несприятливі кліматичні умови". Немає потреби говорити про ті досягнення, яких Україна здобула після Жовтня на фронті культурного будівництва, зокрема на науковій ділянці, в тому числі на ділянці астрономії, організації та устаткування обсерваторій тощо. Ігноруючи ці досягнення, автори протиставляють відсутність добре устаткованих обсерваторій на Україні при прекрасних кліматичних умовах наявності добре устаткованих обсерваторій в РСФРР, хоч там кліматичні умови і несприятливі. Тут маємо одверту пропаганду контрреволюційної тези українських націоналістів про „колоніальний стан України" в системі Радянського Союзу.

СМТ є яскравий приклад шкідницької роботи, яку українські націоналісти провадили в галузі наукової термінології. Бригада, якій було доручено знешкодити цей словник, вела свою роботу в напрямі очищення математичної термінології від тих штучних, вигаданих термінів, якими українські націоналісти, спотворюючи сучасну українську мову, віддаляли українську термінологію від термінології інтернаціональної та від термінології, вживаної у всьому Радянському Союзі; замість них відновлені терміни, відомі і українській математичній літературі, і широким масам українських робітників і колгоспників. Паралельно з цим викинуте те граматичне оформлення, яке штучно розривало історично зумовлену спільність української 234 мови з російською; проведена уніфікація математичної термінології, ліквідовані зайві, непотрібні терміни; синоніми подавались в дуже рідких випадках.

Результати роботи бригади подаються у вигляді російсько-українського словничка. Цей словничок містить тільки ті терміни, які потребували тої чи іншої переробки. Терміни, які були розв'язані в СМТ правильно, до цього словничка не попали. В російському реєстрі ніяких змін не зроблено.

До складу бригади, яка переглянула СМТ, входили Д.П.  Дрінов і П.О. Сабалдир. Фахову консультацію дава науковий співробітник інституту математики ВУАН проф. Можар. Остаточну редакцію словничка зробив Д.П. Дрінов коло його технічного оформлення працювала лаборантка О.П. Дунаєвська.

Багато розв'язань, даних в словничку, переглянула й затвердила редакційна колегія НДІМ.

• Математичний термінологічний бюлетень. Виправлення до математичного словника чч. 1, 2, 3. ВУАН, Iнститут мовознавства, №2. Київ: Вид. ВУАН, 1934, с. 5–22.)

Передруки

• Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали. Упорядники: Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005 — 219-234 с.

1. ↑ Номери сторінок (грубий шрифт зеленого кольору) подано за Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали. За ред. Л. Масенко. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005.
2. ↑ Свідчення Єфремова. Стенографічний звіт судового процесу СВУ, т. І, с. 100. Скрізь в цитатах зберігається правопис оригіналу.
3. ↑ Там же, с. 102.
4. ↑ Андрій Хвиля. Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті. Харків, 1933.
5. ↑ Ці резолюції надруковані в зазначеному збірнику тов. Хвилі с.с. 115-129.
6. ↑ Всеукраїнська Академія Наук. Інститут Української Наукової Мови. Природничий відділ. Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури. Том IV, випуск І. Ф. Калинович. Словник математичної термінології. (Проект). Ч. 1. Термінологія чистої математики. Державне видавництво Укрлїни, 1925, сс. ХІ+240.
7. ↑ Всеукраїнська Академія Наук. Інститут Української Наукової Мови, Природничий Відділ. Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури. Том IV, випуск 2. Ф. Калинович. Словник математичної термінології. (Проєкт). Ч. II. Термінологія теоретичної механіки. Державне видавництво України, 1926, сс. VIII+80.
8. ↑ Всеукраїнська Академія Наук. Науково-Дослідний Інститут Мовознавства. Відділ термінології та номенклатури. Словник математичної термінології. Том III. Астрономічна термінологія й номенклатура. (Проєкт). Уложили Ф. Калинович і Г. Холодний. Державне видавництво „Радянська Школа". Харків, 1931, с. 117.
9. ↑ Див. збірник тов. Хвилі с. 12 і 22.
10. ↑ Передмова с. VI.
11. ↑ Передмова до III випуску, с. VI.