ГНАТЮК Володимир Михайлович (9.V 1871, с. Велеснів, тепер Монастириського р-ну Терноп. обл. — 6.Х 1926, Львів) — укр. фольклорист, етнограф, мовознавець, літературознавець, громад. діяч, чл.-кор. Петерб. АН з 1902, академік ВУАН з 1924, чл. ряду зарубіж. наук. т-в. Закін. 1898 Львів. ун-т. З 1898 — секретар Етногр. комісії НТШ. Один з редакторів «Етнографічного збірника», «Літературно-наукового вістника», серії «Матеріали до української етнології». Був одним з організаторів «Українсько-руської видавничої спілки». Досліджував проблеми укр. мовознавства: діал. диференціацію пд.-зх. наріччя, особливості сучасних закарп., лемк., гуц., бойк., бачванських говорів та їх генезис, укр.-словац. етномовну межу [«Руські села в Бачці (в Полудневій Угорщині)», 1898; «Русини Пряшівської єпархії і їх говори», 1900; «Словаки чи українці? (Причинки до спору про національність західних русинів)», 1901; «Чи закарпатські українці автохтони?», 1922]. Розробляв питання норми та діал. основи укр. літ. мови, укр. правопису, лінгводидактики («Чи можливе тепер у нас уодностайненє літературної мови й правопису», 1911; «В справі науки української мови в середніх школах», 1913; «В справі української правописи», 1923; «В справі української літературної мови», «В справі літературної мови підкарпатських русинів», обидві — 1924). Етногр., фольклорист, дослідження Г. і опубл. ним тексти нар. словесності містять значний матеріал з діал. термінології. Уклав картотеку «Словника українських закарпатських говорів» (разом з І. Панькевичем; зберіг, в Ін-ті чес. мови, Прага). Виявив, опублікував і дослідив ряд текстів давньої укр. л-ри («Легенди з Хітарського збірника», 1897; «Угро-руські духовні вірші», 1902). Перекладав твори багатьох зарубіж. письменників. Започаткував систематизоване видання укр. фольклор, та етногр. матеріалів («Галицько-руські анекдоти», 1899; «Галицько-руські народні легенди», т. 1-2, 1902-1903; «Коломийки», т. 1-3, 1905-1907; «Етнографічні матеріали з Угорської Русі», т. 1-6, 1897- 1911; «Колядки та щедрівки», т. 1-2, 1904-14). Обстоював необхідність створення укр. ун-ту у Львові, укр. серед, шкіл.

Літ.:

• Панькевич І. Володимир Гнатюк. «Підкарпатська Русь», 1926, № 7-8.
• Яценко М. Т. Володимир Гнатюк. К., 1964.
• Шелепець Й. Діалектол. дослідження В. Гнатюка. В кн.: На-ук. зб. Музею укр. культури в Свиднику, т. 3. Пряшів, 1967.
• Гумецька Л, Л. Володимир Гнатюк і питання укр. мови. «Мовознавство», 1971, № 3.
• Дзендзелівський Й. О. Володимир Гнатюк як мовознавець. В кн.: Наук. зб. Музею укр. культури в Свиднику, т. 7. Пряшів, 1976.
• Сімович В. Пам'яті Володимира Гнатюка. В кн.: Сімович В. Укр. мовознавство. Розвідки й статті. Оттава, 1981.
• Чабаненко В. А. Мовозн. спадщина Володимира Гнатюка. «Мовознавство», 1991, № 2.
• Роль Володимира Гнатюка у розвитку укр. нац. культури. Тернопіль, 1991.
• Мороз М., Мушинка М. Володимир Гнатюк (1871-1991). Бібліогр. покажчик. Л., 1992.
• Володимир Гнатюк. Док-ти і мат-ли. Л., 1998.

П. Ю. Гриценко.