Відмінності між версіями «Левицький Кость»
м (Захист на Кость Левицький встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))) |
|||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Під час Першої світової війни в серпні 1914 очолив [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Головну Українську Раду] у Львові, а з травня 1915 — [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Загальну Українську Раду] у Відні. 9.11.1918 Л. обраний головою уряду [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%A3%D0%9D%D0%A0 ЗУНР] — [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%82_%D0%97%D0%A3%D0%9D%D0%A0 Державного Секретаріату ЗУНР-ЗО УНР]. Після окупації Галичини польськими військами (1919) був в 1920-23 членом закордонного уряду Диктатора [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD Є. Петрушевича] у Відні, в якому займав пост уповноваженого з питань преси і пропаганди, а з 1921 — уповноважений закордонних справ ЗУНР. | Під час Першої світової війни в серпні 1914 очолив [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Головну Українську Раду] у Львові, а з травня 1915 — [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Загальну Українську Раду] у Відні. 9.11.1918 Л. обраний головою уряду [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%A3%D0%9D%D0%A0 ЗУНР] — [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%82_%D0%97%D0%A3%D0%9D%D0%A0 Державного Секретаріату ЗУНР-ЗО УНР]. Після окупації Галичини польськими військами (1919) був в 1920-23 членом закордонного уряду Диктатора [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD Є. Петрушевича] у Відні, в якому займав пост уповноваженого з питань преси і пропаганди, а з 1921 — уповноважений закордонних справ ЗУНР. | ||
− | В 1924 повернувся у Галичину, де продовжував громадську і наукову діяльність. Належав до [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9D%D0%94%D0%9E Українського Національно-Демократичного Об'єднання]. В 1920-30-х рр. Л. очолював Союз Українських Адвокатів, був членом Начальної Ради Адвокатів у Варшаві (1935-39), редактором видання «Життя і Право», директором Центробанку. В 1939 Л. був заарештований органами [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%9A%D0%92%D0%A1 НКВС], але після дворічного ув'язнення — звільнений. Частину терміну ув'язнення відбував у тюрмі НКВС на Луб'янці у Москві. В липні 1941 став засновником і головою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96 Української Національної Ради] — органу, який мав представляти інтереси українського населення західних областей України перед німецькою окупаційною владою (ліквідована за наказом Г. Гімлера в березні 1942). Помер у Львові. Л. — автор цінних історичних праць: «Історія політичноїдумки галицьких українців 1848-1914» (1926), «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914-1918 рр.» (1928), «Великий зрив» (1931) та ін. | + | В 1924 повернувся у Галичину, де продовжував громадську і наукову діяльність. Належав до [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9D%D0%94%D0%9E Українського Національно-Демократичного Об'єднання]. В 1920-30-х рр. Л. очолював Союз Українських Адвокатів, був членом Начальної Ради Адвокатів у Варшаві (1935-39), редактором видання «Життя і Право», директором Центробанку. В 1939 Л. був заарештований органами [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%9A%D0%92%D0%A1 НКВС], але після дворічного ув'язнення — звільнений. Частину терміну ув'язнення відбував у тюрмі НКВС на Луб'янці у Москві. В липні 1941 став засновником і головою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96 Української Національної Ради] — органу, який мав представляти інтереси українського населення західних областей України перед німецькою окупаційною владою (ліквідована за наказом [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%80 Г. Гімлера] в березні 1942). Помер у Львові. Л. — автор цінних історичних праць: «Історія політичноїдумки галицьких українців 1848-1914» (1926), «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914-1918 рр.» (1928), «Великий зрив» (1931) та ін. |
</div> | </div> | ||
;''Посилання на інші джерела на ту саму тему:'' | ;''Посилання на інші джерела на ту саму тему:'' | ||
:*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C Вікіпедія: <b>Левицький Кость</b>.] | :*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C Вікіпедія: <b>Левицький Кость</b>.] |
Версія за 19:51, 17 лютого 2010
Довідник з історії України
ЛЕВИЦЬКИЙ КОСТЬ (18.11.1859 — 12.11.1941) — визначний український громадсько-політичний і державний діяч, адвокат і публіцист, дійсн. чл. НТШ і «Просвіти». Н. у Тисмениці (тепер Івано-Франківська обл.) в родині священика. В 1878 закінчив Станіславівську гімназію. Навчався на юридичному ф-ті Львівського та Віденського ун-тів. В 1884 захистив докторську дисертацію. З 1890 займався приватною адвокатською практикою у Львові.
Наприкінці 19 — поч. 20 ст. Л., сприяючи піднесенню українського підприємництва в Галичині, допомагав створити і брав активну участь в роботі цілого ряду важливих економічних організацій — «Народна Торгівля», страхова компанія «Дністер», Крайовий Союз Кредитовий (згодом — Центробанк, (очолював з 1904) та ін.
В 1889-1900 (за деякими дан., до 1905) Л. редагував «Часопис Правничий», був багаторічним президентом Товариства Українських Правників у Львові. {1893 видано його словник «Німецько-український словар висловів правничих і адміністраційних» — ВК}
В 1899 виступив співзасновником, а згодом обраний і головою Української Національно-Демократичної Партії. В 1907 обраний депутатом австрійського парламенту і в 1908 — галицького сейму, керував діяльністю Українського Парламентського Клубу у Відні та Сеймового Клубу у Львові.
Під час Першої світової війни в серпні 1914 очолив Головну Українську Раду у Львові, а з травня 1915 — Загальну Українську Раду у Відні. 9.11.1918 Л. обраний головою уряду ЗУНР — Державного Секретаріату ЗУНР-ЗО УНР. Після окупації Галичини польськими військами (1919) був в 1920-23 членом закордонного уряду Диктатора Є. Петрушевича у Відні, в якому займав пост уповноваженого з питань преси і пропаганди, а з 1921 — уповноважений закордонних справ ЗУНР.
В 1924 повернувся у Галичину, де продовжував громадську і наукову діяльність. Належав до Українського Національно-Демократичного Об'єднання. В 1920-30-х рр. Л. очолював Союз Українських Адвокатів, був членом Начальної Ради Адвокатів у Варшаві (1935-39), редактором видання «Життя і Право», директором Центробанку. В 1939 Л. був заарештований органами НКВС, але після дворічного ув'язнення — звільнений. Частину терміну ув'язнення відбував у тюрмі НКВС на Луб'янці у Москві. В липні 1941 став засновником і головою Української Національної Ради — органу, який мав представляти інтереси українського населення західних областей України перед німецькою окупаційною владою (ліквідована за наказом Г. Гімлера в березні 1942). Помер у Львові. Л. — автор цінних історичних праць: «Історія політичноїдумки галицьких українців 1848-1914» (1926), «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914-1918 рр.» (1928), «Великий зрив» (1931) та ін.
- Посилання на інші джерела на ту саму тему: