Укр.С.в діяспорі з 1945. На 1945 у зах.-евр. країнах опинилася велика кількість с.: у Німеччині (2 000), Австрії (бл. 500) та ін. (бл. 200). Центром студ. життя був Мюнхен, в якому вчилося в укр. (УВУ, УТГІ й ін.) і нім. високих школах та в ун-ті УНРРА бл. 800 укр. с. Ін. студ. осередки: Інсбрук (250), Ґрац (200), Ерлянґен (170), Реґенсбурґ (120) тощо. Політ. конфлікт між двома формаціями ОУН (бандерівці і мельниківці) відбився на студ. житті, і щойно 1947 прийшло до об'єднання всіх с. під керівництвом ЦЕСУС-у, який координував працю 31 студ. орг-цій. ЦЕСУС і місц. укр. студ. громади займалися становими справами С., ідеологічними чи конфесійними — новостворені Об'єднання Укр. Т-в Національного Солідаризму «Зарево» (під впливом ОУН А. Мельника), Т-во Укр. Студіюючої Молоді ім. М. Міхновського (ЗЧ ОУН), Т-во Студентів-Католиків «Обнова», Об'єднання Правос. Студентів та ін. Нові студ. осередки постали в Мадріді, Римі, Швейцарії й Англії, значно розбудувався осередок у Лювені (Нац. Союз Укр. С. з 60 чл. й окремим домом). У 1946—49 появилася велика кількість студ. видань (див. Студентська преса). С. було активне в укр. політ, партіях, зокрема націоналістичних. Побутові умови улегшував прожиток по таборах для переміщених осіб, у гуртожитку укр. С. у Мюнхені; також стипендії КоДУС.

З 1950-их рр. почався новий етап студ. життя: більшість с., що прийшли з укр. земель, закінчили свої студії, ін. виїхали за океан; у 1950 в нім. ун-тах залишилося 660 укр. с. У кін. 1950-их рр. ЦЕСУС переніс свій осідок за океан. У ЗДА, Канаді, Арґентіні, Австралії розбудовується укр. студ. життя, творяться нові студ. орг-ції, які згодом об'єднуються в крайові централі. 1953 створено Союз Укр. Студ. Т-в Америки, що згуртував бл. 50 студ. громад і Союз Студентів Канади — 30 громад; 1959 — Централя Укр. Студентства в Австралії — 5 громад; 1963 — Союз Укр. Студ. Т-в в Европі і Союз Арґентінських Укр. Студентів. Ці крайові студ. орг-ції перебрали частину завдань ЦЕСУС, роля якого зведена до репрезентації укр. С. на внутр. і зовн. відтинках.

У 1960-их рр. С. складається з нового покоління, вже народженого за межами України, для якого місц. справи важливіші, ніж ідеологічно-політ. У 1970-их рр. помітне серед студ. молоді зацікавлення процесами на Україні та гром.-культ. проблематикою діяспори (комітети оборони політв'язнів тощо). Окремою проблемою для с. укр. походження є збереження укр. ідентичности та опанування укр. мови. Заг. студ. преса виходить двомовно, вона підносить місц. і чисто студ. проблеми, частково з критичним наставлениям до гром. думки старшого громадянства. Під впливом заг. тенденцій серед зах. С деяка частина укр. С. виявляє лівіші і радикальніші погляди, ніж попередня ґенерація.

З 1945 чимале ч. українців студіює в Польщі (бл. 200 у 1976), в Чехо-Словаччині, Румунії, Югославії; вони не мають власних студ. орг-цій і деяку діяльність провадять в заг.-укр. установах.