МАКСИМОВИЧ Іван (?, м. Ніжин — 1732, Москва) — укр. лексикограф, перекладач. Родич гетьманів І. Самойловича та І. Мазепи. Вихованець Києво-Могилян. академії. До 1709 працював у канцелярії І. Мазепи, а після полтав. трагедії 1709 разом з ним емігрував до м. Бендер (Молдова). ї В еміграці — генеральний писар уряду гетьмана П. Орлика (1710-14). 1715 вдалося повернутися в Україну, звідки був депортований до Москви. На підставі тримовного словника польс. вченого Г. Кнапського «Thesaurus Polono-Latino-Graeco» (1621), а також відомого лат. словника 1502 італ. вченого А. Калепіно, користуючись рукописним словником Єпіфанія Славинецького та Арсенія Корецького-Сатановського «Леxіконъ латински(й) з Калєпина прєложєн(н)ы (й), на славєнски(й)», у 1718-24 уклав великий (1406 сторінок) лат.-слов'ян. словник «Dictionarium latino-slavonum» (факсим. видання О. Горбача, 1991), у якому значною мірою відображено лексику пн.-сх. укр. говорів. Рукопис зберіг, у Петерб. публ. б-ці.

Літ.:

• Horbatsch О. Ivan Maksymovyč, ein verkannter ukrainischer Lexikograph des 18 Jahrhunderts und sein Wörterbuch. «The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States». (New York), 1960, v. 8, #1-2.

Й. О. Дзендзелівський.