КОВАЛЕНКО Григорій Андрійович [псевдо і кріпт. — Коваленко-Коломацький Г., Сьогобічній Гр., Гетьманець Гр., Смутний Гр., Южнорусс, Ко-Ко-, Г. та ін. 28.І. (9.ІІ) 1867, слобода Коломак, тепер смт Валківського р-ну Харків. обл. — 1938, Київ] — укр. рад. письменник і журналіст. З сім'ї відставного солдата. Освіту здобув самотужки. Писав рос. та укр. мовами. Друкувався з 1897 — оповідання й статті на літ. і громад. теми в газетах «Одесские новости», «Киевская газета», «Рада», «Громадська думка», журналах «Українська хата», «Киевская старина», «Літературно-науковий вісник», «Украинская жизнь» та ін. за Рад. влади — в газ. «Пролетарська правда», журналах «Глобус», «Червоний шлях». Автор збірок оповідань «Морські огні» (1908) і «З часів поривів і надій» (1911), статей «Чим нам "шкодять" євреї» та «Яка "користь" від чорної сотні» (обидві  — 1907, спрямовані проти виявів антисиметизму), «Про життя Павла Грабовського» (1908), «В справі монументу Т.Г.Шевченку», «В справі про нашу мову» (обидві  — 1909), резії на кн. «Азбука трудового виховання» Я.Чепіги (1922), «Спогадів про М.Лисенка» (1913).

Тв.:

• Хто такий Тарас Шевченко. К., 1913.

Ю.В.П'ядик.